Михайло Ротмістренко через два роки після закінчення повноважень отримує зарплату судді, – прокуратура

Кримінал  10 грудня 2016 року, 18:37 2676

На даний час значного суспільного резонансу набули події щодо порушень Правил дорожнього руху України окремими представниками правоохоронних органів та суддів. Такі факти формують негативний імідж правоохоронної та судової системи України.

Зокрема, працівниками патрульної поліції виявлено: одним із суддів Ужгородського міськрайонного суду, що нехтує вимогами Закону та здоров’ям і життями оточуючих, допускаються випадки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, інші адміністративні правопорушення.

Так, 25 листопада Мукачівським міськрайонним судом прийнято рішення у справі про вчинення суддею Ужгородського міськрайонного суду Ротмістренком М.В. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення із закриттям справи у зв’язку з закінчення передбачених строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП.

9 грудня зі ЗМІ, а також з повідомлення патрульної поліції, вбачається про повторне вчинення суддею адміністративного правопорушення імовірно у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а також, незупинення транспортного засобу на законну вимогу працівників правоохоронного органу.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Відповідно до статей 1 та 3 Кодексу судової етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення до віри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Дії судді Ужгородського міськрайонного суду явно суперечать названим нормам.

Окрім цього, слід зазначити, що у нього уже близько двох років закінчились повноваження судді, він отримує заробітну плату судді, однак не виконує функції із здійснення правосуддя покладені виключно на суд.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частиною 1 статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.

Наведені вище факти дають підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно судді.

Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

На даний час Вища рада правосуддя не створена, а нормативно-правовий акт який б регулював її діяльність не прийнятий, відповідно до підпункту 1 пункту 16.1 Перехідних положень Конституції України до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

З урахуванням викладеного, керуючись вищезазначеними нормами законодавства прокуратурою області скеровано відповідну інформацію Голові Вищої ради юстиції для розгляду, вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження та вжиття заходів дисциплінарного впливу щодо судді Ротмістренка М.В.

Слід також зазначити, що в контексті названої інформації потребує роз’яснення повноваження органів прокуратури.

Право прокурора на апеляційне оскарження рішення суду у справі про адміністративне правопорушення першої інстанції передбачене статтями 250 та 287 КУпАП.

Зокрема, частиною 2 статті 250 КУпАП зазначено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов’язковою, а частиною 1 статті 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення прокурору надано право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 287 встановлено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ч.5 статті 7 цього Кодексу прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Таким чином, виходячи із системного підходу розуміння норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, право прокурора на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, з огляду на зміни внесені п.п. 2,5 Прикінцевих положень до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, може бути реалізоване винятково у випадках, передбачених КУпАП, зокрема: під час здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ч.5 ст.7 КУпАП); під час участі у провадженні про адміністративні корупційні правопорушення (ст.ст.172-4 – 172-9 КУпАП). За інших обставин права на апеляційне оскарження постанови місцевого суду у прокурора немає.

Слід констатувати, що після внесення змін до положень законів в частині позбавлення права прокурора оскаржити у визначені законом строки будь-яке рішення суду першої інстанції у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі у справах про порушення правил дорожнього руху, таке право не надано будь-якому іншому органу.

Тому, в окремих випадках, особливо якщо немає потерпілих, оскаржити рішення суду може лише правопорушник, а отже при винесенні явно несправедливого рішення таке взагалі не буде перевірено апеляційною інстанцією.

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі - 0