Вибух в Ужгороді: відоме ім’я ймовірного замовника підпалу "Товариства угорської культури"

Майже через рік після нападу на Товариство угорської культури Закарпаття в Ужгороді розпочалися суди в цій справі.

Цілий рік пішов на розслідування. І от цього тижня почалися суди. Один - в Ужгороді, а другий - аж в Кракові, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

4 лютого 2018 року Ужгород розбурхала новина. Підступно вночі невідомі підпалили Товариство угорської культури Закарпаття. Прямо серед ночі одним з перших на місце приїхав начальник управління національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації Йосип Резеш – чистокровний угорець, корінний ужгородець.

"Там була курточка намочена там дизпаливом і підпалена, і просто покладена біля вікна - там зовнішній бік вікна просто було пошкоджено, підгоріло, але нічого такого, великої шкоди такої не було. Ну, звичайно, не можна порівняти з тим, що було на наступний раз", - розповідав він.

Друга атака сталася через кілька тижнів. Вона виявилася більш руйнівною та разом з тим не менш загадковою, аніж перша.

"І всі, хто там були присутні - всі були впевнені в тому, що це. Всі якось тоді відчули це, що тут є слід якийсь не наш. Тобто це - всі зрозуміли мету і всі зрозуміли, що це безпосередньо направлено для того, щоб дестабілізувати ситуацію на Закарпатті ззовні", - підкреслює Резеш.

СБУ та Нацполіція буквально встали на вуха, адже стосунки з мадярами і так напружені. А тут таке. Іскри вистачить – щоб область спалахнула. Невже це скоїли українські націоналісти, аби помститись угорцям за різку позицію у бік України?   І тут несподіваний поворот .

"Правоохоронцями Закарпаття  було встановлено причетність громадян Польщі до скоєння цієї події. Їм було повідомлено про підозру. В подальшому матеріали були скеровані до компетентних органів Польщі для проведення подальшого досудового розслідування", - розповіла прес-секретар прокуратури Закарпатської області Марина Безега.

14 січня цього року у Кракові відбулось перше судове засідання над трьома поляками у справі підпалу Угорського культурного центру в Ужгороді.  За даними слідства, організував пожежу Міхал Прокопович - член проросійської ультраправої партії "Зміна". Двоє виконавців - Андріан Мерглевський та Томаш Рафал Шиковяк - належать до неофашистського руху – польської організації "Фаланга". Нічого дивного -  радикальні рухи давні фаворити Кремля у всій Європі. Та сюрприз усе ж стався і неабиякий. І пов’язаний він із замовником.  

"Поки що рано говорити чи задоволені ми цим засіданням, бо з’явилися нові факти та обставини. Зарано говорити, як на справу вплине поява імені замовника", - зазначає адвокат Єжи Ференц.

На першому ж засіданні організатор підпалу назвав ім’я замовника. Мануель Оксенрайтер – німецький журналіст, головний редактор журналу Zuerst!, неонацист. Частий гість російських телеканалів, якого підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Також він був спостерігачем від Німеччини на псевдовиборах у так званих "ДНР" та "ЛНР" та не раз відвідував анексований Крим.

"Журнал, головним редактором якого є Мануель Оксенрайтер, має досить праворадикальну політику. І те, що випускається в цьому журналі, має мало стосунку до справжньої журналістики", - підкреслює німецький журналіст Джордж Хайль.

Сам Оксенрайтер спілкуватись на камеру не захотів. Лише заперечив свою причетність до підпалу. Польські прокурори поки що теж скупі на коментарі.

"Справа проти замовника перебуває ще на прокурорському провадженні. На цей час я не можу сказати більше", - пояснює краківський прокурор Маріуш Садло.

Пожежа після цього потужного вибуху вщент зруйнувала угорський центр. 27 лютого 2018 року – Ужгород знову почало лихоманити.

"У ході досудового розслідування було встановлено, що близько 3-ї години ночі здетонував саморобний вибуховий пристрій, який до цього встановив один з обвинувачених вже на фасаді будівлі. В результаті вибуху було пошкоджено,  знищено все майно, яке знаходилось в офісі. Пошкоджено фасад будівлі", - розповідала речниця прокуратури Закарпаття.

Менше тижня знадобилось правоохоронцям аби затримати спочатку двох виконавців, далі третього учасника. І тут знов несподіванка - є четвертий - громадянин Молдови. До справи долучили  Інтерпол. На відміну від  поляків, що є членами праворадикальної партії, україно-молдовська група  не належить до жодної партії, сили чи руху. І наразі взагалі заперечує свою участь у нападі на Угорський центр .

Спроба зіткнути лобами українців і угорців атакою на угорський центр провалилася . Утім, на думку голови товариства російської культури, Москва як організатор нападів  - не єдина версія і він усе одно на питання кому це вигідно відповідає, що Києву.

"Владі - київській сьогодні владі. Тому що владі місцевій - думаю, ні, тому що не вигідно поривати і робити якісь неприємні випади на адресу угорців. А ось Києву для того, щоб мати можливість збільшувати силовий  спеціальний тиск - ось щодо цих національних меншин - так . До виборів президента -  це буде більш жорстоко, не обов’язково частіше, але більш жорстоко", - зазначає голова Ужгородського та Закарпатського обласного товариства російської культури "Русь" Володимир Салтиков.

Але час, спосіб і мета двох нападів і участі в них іноземців  дуже добре об’єднуються навіть у недосвідченій голові. Адвокати підсудних цього теж явно побоюються. 

"Сторона захисту не погоджується з цими матеріалами. Справа, яку розглядають на сьогоднішній день в Польщі – вона до цієї справи ніякого відношення не має. Це питання в нас взагалі ніхто не з’ясовував", - зазначають адвокати. 

Читайте також: В Уряді побачили інтерес Кремля в антиугорській провокації в Ужгороді

І якщо у Польщі ім’я замовника відоме, то тут в Ужгороді – хто стоїть за вибухом – поки що  питання без відповіді. Але місцеві угорці певні – атаки мають один слід і між собою пов’язані.

"Ну, в першу чергу – це була мета в них дестабілізувати ситуацію в Закарпатті на тлі тих політичних подій, які відбуваються між Угорщиною, між Україною – Росії це дуже вигідно", - зазначає Резеш.

Куди заведе ниточка, що почалася з підпалу  угорського центру в Україні, повела до Польщі і далі потяглась в Німеччину невідомо. Тому розслаблятись не варто. Та, на щастя, відомо що вона не стала бікфордовим шнуром для міжнаціонального вибуху на Закарпатті.