Обласний краєзнавчий музей Закарпаття відтепер зі славним іменем Тиводара Легоцького
На нинішньому пленарному засіданні сесії облради схвалено рішення «Про присвоєння імені Тиводара Легоцького Закарпатському обласному краєзнавчому музею».
ВІДЕО ДНЯЗначний внесок у розвиток науки і культури Закарпаття другої половини 19 – початку 20 ст. зробив колишній прокурор Мукачівсько-чинадіївської домінії графів Шенборнів Тиводар Легоцький. Коло його наукових інтересів включало археологію, історію, етнографію, краєзнавство.
У свій час його ім’я було відоме далеко за межами сучасного Закарпаття та Австро-Угорщини, – інформують в Закарпатській облраді.
РекламаТворчий діапазон Тиводара Легоцького був надзвичайно широкий і різноманітний. Спадщина науковця величезна: 11 монографій, близько 300 статей, значний рукописний фонд, багата археологічна, нумізматична, історична та етнографічна колекції.
Зокрема Легоцький був одним із перших, хто звернув увагу на необхідність збереження дерев’яних церков Карпатського регіону.
РекламаЛегоцький підтримував контакти з багатьма відомими вченими того часу: Флорешом Ромером, Ференцем Пулскі, Йожефом Гампелем, Паулом Рейнеке та іншими.
Археологічна збірка складалася з понад 7 тисяч предметів, була однією з найбільших приватних колекцій у тогочасній Австро-Угорщині. На її базі він мріяв створити публічний регіональний музей. У 1909 році у Мукачеві розпочало свою роботу Музейне товариство імені Легоцького, метою якого була підтримка цієї ідеї. На жаль, добитися від держави і міських властей Мукачева виділення під свою збірку, яку він мріяв розмістити у центрі міста у будівлі, де народився художник Мігай Мункачі, приміщення, воно не змогло.
Тому перед смертю Тиводар Легоцький заповів колекцію своїй сім’ї. Після смерті жінка Легоцького (1920 рік), його діти виїхали з Мукачева в Угорщину, а величезну колекцію свого батька продали братиславському купцю Лазару Зінгеру. Проте нова чеська влада не дозволила вивезти збірку за межі Чехословаччини. Після багаторічної судової тяганини чехословацька держава викупила колекцію Легоцького і на її базі у 1929 році офіційно відкрився Земський музей імені Легоцького. Після другої світової війни, коли в Ужгороді на базі місцевого музею був створений Закарпатський краєзнавчий музей, більшу частину експонатів з Мукачева передали в м.Ужгород.
РекламаТиводар Легоцький вніс величезний вклад не тільки у розвиток археології Закарпаття, вивчення його історії та культури, але і є одним із засновників музейної справи Закарпаття.
Рішення сесії обласної ради „ Про присвоєння імені Тиводара Легоцького Закарпатському краєзнавчому музею ” не передбачає фінансових витрат. Та його схвалення сприятиме підвищенню іміджу Закарпатського краєзнавчого музею, вшануванню пам’яті Т.Легоцького.