Промениста феєрія Юрія Боднара

Культура  28 червня 2020 року, 10:30 Василь Гарагонич 1709
Промениста феєрія Юрія БоднараФОТО: Brovdi Art

Якщо раптом мистецька родина Боднарів запросить вас у гості оглянути майбутню експозицію іменної художньої галереї у Минаї, ідея якої поки що існує лише в задумах, орієнтуйтесь на стовбур засохлої старої верби навпроти їх будинку, щедро обплетений буяючими у ці дні трояндами, духмяний аромат яких розноситься на всю округу, – пише Василь Гарагонич в газеті "Панорама" (номер від  25 червня).

Та й усе обширне обійстя митців потопає у зелені і дивовижних квітах, створюючи щодень атмосферу свята й неповторну феєрію, яка тлумачиться словниками як незвичайне, фантастичне видовище. Саме ця фантасмагорія закарпатської природи поєднана з казковою гостинністю і щедрістю місцевого люду стали вирішальним фактором, коли майже два десятиліття тому сімейство Боднарів переселилося з милого серцю Тернополя на чарівну малу батьківщину глави сімейства.

Loading...

Читайте також:  "Вся краса чудова твоя у мене на виду"

Член Національної спілки художників України Юрій Боднар узрів світ на фініші першого місяця літа далекого 1955 року у мальовничому селі Довге на Іршавщині. Поки діти-однолітки безтурботно гралися і бешкетували, малий Юрко, заховавшись подалі від людських очей, терпляче малював свої перші «шедеври». Коли у таборі юних художників на Свалявщині вперше побачив живого Антона Кашшая, а згодом і його живописні роботи, був настільки вражений, що твердо вирішив зробити образо-творення справою всього свого життя. Неабияк вплинув на вибір юного маляра земляк-художник Василь Бердар, вдячність якому проніс через усе своє життя. Ця любов до прекрасного привела юнака у Республіканську школу декораторів-рекламознавців.

Картини Юрія Боднара (Фото: Brovdi Art)

Картини Юрія Боднара (Фото: Brovdi Art)

По завершенні навчання молодого талановитого художника, що подавав неабиякі надії, запросили на роботу в Тернопільський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду України. Тут він не лише зумів розкрити власні творчі здібності, а й зустрів свою долю на ім’я Олександра-Леся, яка стала згодом дипломованим магістром – теологом і мистецтвознавцем із європейським дипломом й упродовж років надихає творчу родину на нові звершення. Донькам подружжя теж передалися батьківські мистецькі гени і обидві впевнено торують свій шлях в обраній царині. Старша Мар’яна після Римської консерваторії нині оперна співачка у національній оперетті Києва. Менша Ярина після здобуття магістерського ступеня проходить стажування у Польщі у Вроцлавській художній академії, створює оригінальні полотна різноманітної тематики, органічно доповнюючи щедру батьківську палітру. Дружина художника Олександра-Леся Боднар за свою фундаментальну мистецько-теологічну працю «Тайна втілення. Образ Ісуса Христа в сакральному мистецтві» стала лауреатом обласної мистецької премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі, а на обкладинці її книжки – одне із знакових полотен Юрія Боднара із зображенням Сина Божого.

Картина Юрія Боднара (Фото: з Інтернету)

На зорі своєї мистецької кар’єри після чисельних відвідань провідних музеїв світу, тривалих роздумів і експериментів Юрій Васильович у муках творчості створив власний стиль художнього письма, що одержав назву променізму, коли кожна картина попри свою багатосюжетність і насиченість образами, наче залита і просякнута сонячним промінням різної інтенсивності, немов генерує божественне сяйво і зачаровує глядача. Це фантастичне тепло зрідні ефекту в творах монахів з іконографії.

У цьогорічному випуску популярного глянцевого іміджевого журналу «Впливові люди Закарпаття. Топ 100» ми з подивом і приємністю зустріли серед десятків імен та фото знаних закарпатців і нашого нинішнього героя – українського живописця Юрія Боднара, людину оригінальної мистецької долі, творіння якої розійшлися по всьому світу. «Монументальні мотиви, гра зі світлом та тінню, позитивна кольорова гама його полотен виокремлюють цього художника серед тисяч сучасних митців і дають надію сподіватися на його велике майбутнє», – констатують упорядники видання.

Картини Юрія Боднара

У передкарантинний пе-ріод Юрій Боднар започаткував реалізацію великого Всеукраїнського мистецького проекту «Філософія проміння», який передбачав серію персональних виставок митця у всіх знакових містах нашої країни. Проте ледь розпочавшись, у творчі плани втрутився вірус... Але у листопаді автор променистих картин сподівається на масштабну зустріч із глядачем у вже рідному його родині Ужгороді. Тоді буде нагода побачити інтригуючі полотна малюючої частини сім’ї, послухати мистецтвознавчі обгрунтування їх колективної творчості, насолодитися неперевершеним співом родинного соловейка.

Усі, хто знайомий із творчістю Юрія Боднара, зовні дуже схожого на гетьмана Мазепу із його ж картини, в один голос відзначають, що переїзд художника на батьківську землю додав яскравих фарб у його палітру, відкрив нове творче дихання, яке результативно триває досі. І як тут не згадати слова із пророчої, ніби автобіографічної для Боднара пісні «Закарпаття моє», написані моїми давніми друзями Анатолієм Драгомирецьким на музику й у виконанні земляка художника з Іршавщини Івана Поповича:

«Рідна земле моя, із твого джерела
Я напився краси і земного тепла.
І цю повінь краси людям я роздаю,
Знали щоб на землі Верховину мою.
Де в цимбали свої сонце радісно б’є,
Едельвейсом цвіте Закарпаття моє!»

Картини Юрія Боднара

І наостанок вже від себе додамо:

«У Минаї все минає,
Все тече і не вертає.
З філософським променізмом
Долі іншої немає!»
З ювілеєм Вас, Маестро!

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0