Експерти розповіли, що відбувається з гривнею і яким буде курс влітку

В Україні минули президентські і наближаються парламентські вибори, зростає торговельний дефіцит – країна більше імпортує, ніж експортує, а виплати за боргами – на піку.

При цьому від початку року гривня зміцнюється – від початку року курс гривні до долара зріс на понад 5%.

Чому так відбувається і як довго триватиме?

"Зміцнення якраз припинилося, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Тому можна вже казати в кращому випадку про стабілізацію, а в гіршому – про початок девальвації".

Якщо на 23 травня офіційний курс становив 26,30 грн за долар, то вже 24 травня він гривня подешевшала на 3 копійки.

Проте тривалий час до того гривня міцнішала, хоча на початку року переважна більшість експертів давали не дуже оптимістичні прогнози.

Казус ОВДП

Головною причиною цього оглядачі називали масований випуск ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Мінфін пропонував за державні цінні папери такі високі відсотки, що інвестори радо скуповували їх.

Дворічні ОВДП дозволяли отримати дохід від 18% річних, а піврічні - до 19-19,5%.

Головними покупцями стали нерезиденти, і для покупки облігацій вони міняли долари на гривні, зміцнюючи українську валюту.

За даними міністерства фінансів, нині обсяг ОВДП у нерезидентському портфелі від початку року зріс у шість разів і нині становить майже 40 млрд грн.

Крім нерезидентів, в ОВДП інвестували банки і навіть населення.

"Похід" в ОВДП також стали називати серед причин того, що банки не кредитують економіку, адже їм значно вигідніше і спокійніше отримати гарантований "купон" на інвестиції у державні цінні папери.

Загалом від початку року міністерство фінансів залучило на внутрішньому ринку 147 млрд грн. Всі ці гроші пішли на покриття бюджетних витрат та виплату попередніх боргів.

Що ще?

Серед інших чинників зміцнення гривні Гліб Вишлінський називає "сезонний" фактор:

"Більший експорт саме наприкінці весни – на початку літа, – цей чинник впливав (на курс) в будь-який з років незалежності України ".

До того ж, каже економіст, впевнена перемога одного з кандидатів на президентських виборах засвідчила певні оптимістичні очікування в суспільстві, що також завжди зміцнює національні гроші.

Проте дія цих факторів потроху вичерпується, тоді як ризики, озвучені на початку року учасниками ринку та експертами, нікуди не зникли.

Що попереду?

Серед цих ризиків у першу чергу оглядачі називають великі боргові виплати. При цьому приплив коштів, за рахунок яких ці виплати можуть здійснюватися – під питанням.

"Зараз курс гривні більшою мірою буде визначатися зовнішньоторговельним балансом, тобто тим, як будуть себе почувати ціни на метали, зерно, нафту і газ, яким буде врожай", – пояснює Гліб Вишлінський.

Далі до них додадуться фактори, які визначатиме вже нова влада на чолі із президентом Зеленським, – вважає експерт:

"Якщо відбудуться якісь речі, що говоритимуть про неможливість вже для нової влади домовитися з МВФ, – або будуть спроби знижувати ціни на газ, або буде підтримка намагань Коломойського отримати якусь компенсацію за ПриватБанк, – то, відповідно, це буде негативно давити на гривню".

Фактор МВФ

Хоча чергова місія фонду нині працює в Києві, у МВФ вже орієнтуються на результативні рішення після парламентських виборів та формування нового уряду.

"Щойно новий уряд буде сформований після (позачергових парламентських - ред.) виборів, ми готові повернутися до обговорення нашої подальшої співпраці з Україною", – заявив речник МВФ Джеррі Райс.

"Вже є чітке розуміння, що цей візит експертів МВФ не приведе до результативного перегляду програми", – каже Гліб Вишлінський.

В кращому разі про наступний транш від МВФ можна буде говорити під кінець року. А це означає, що до цього у виплаті мільярдних боргів Київ має розраховувати лише на себе, оскільки без співпраці з МВФ не отримає і коштів від Євросоюзу.

Крім того, як нагадує Сатту Кахконен, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, до перегляду програми з МВФ, Київ не зможе отримувати кошти і від Світового банку:

"Україна зіткнулася із дуже великими потребами у фінансуванні у 2019-2021 роках. Ми б радили новій владі не лише зберегти співпрацю з МВФ за теперішньою програмою. Ми також очікуємо, що вже новий уряд розпочне переговори про нову угоду з МВФ, тому що ми бачимо потребу к такій співпраці для України на наступні два роки".

Раніше повідомлялось, що ціна борщового набору зростала в 25 разів швидше за інфляцію.