128-ма бригада розповіла про бойового медика та як він рятує поранених

128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада в обличчях. Наразі пресслужба бригади розповіла про бойового медика Владислава, позивний "Бамблбі".

ВІДЕО ДНЯ

Нижче публікуємо, що воїн розповідає про себе.

"Я з Вінниччини, за освітою програміст, а до війни працював на "Укрзалізниці". Після вторгнення росіян сам пішов у військкомат і попросився на фронт. Під час навчання пройшов медичні курси, так і став бойовим медиком.

Загалом я провів близько ста евакуацій поранених. Точніше не скажу, бо ніколи не рахував.

Читайте також:

"На війні я засвоїв одне правило: хочеш жити – вчися", – військовий 128 бригади

Найважче було в Бахмуті – тоді за один день довелося евакуювати 11 поранених, ще один хлопець у результаті обстрілу загинув.

На Донеччині ми працювали разом із 93-ю бригадою. То я надавав допомогу всім, не питаючи, хто звідки. Евакуювати поранених можна було тільки увечері, тому хлопці, котрих поранило зранку чи в обід, весь час залишалися зі мною. Увечері тих, хто не міг іти, клали на ноші й несли до переправи. Звідти їх забирала машина й везла в медичний пункт чи лікарню.

Поранені завжди зустрічали мене з полегкістю – вони розуміли, що зараз їм нададуть допомогу, стабілізують, незалежно від важкості поранення. У мене був хлопець із трьома осколковими пораненнями в шию. Це дуже важкі рани, але зараз із ним усе гаразд. Ще один боєць опинився надто близько від місця, куди влучив реактивний снаряд із "Граду", і отримав близько сотні дрібних осколків – у обличчя, бік, ноги, руки. Він вижив, його врятував бронік", – говорить Владислав.

– До нашого медика так звикли, що як тільки когось поранять, одразу чуємо крик: "Бамблбі! Покличте до мене Бамблбі!" – включається в розмову товариш Владислава. – Незалежно від того, з нашої бригади поранений чи ні. До речі, 93-ка хотіла дуже забрати "Бамблбі" собі, перевести у свою частину, але ми не віддали. Він і командира роти врятував після поранення – прибіг, швидко надав допомогу, а увечері евакуював. Коли треба, біжить в окопи, бліндажі. А потім повертається з пораненим, нерідко під обстрілами…

– Найгірше під час бою – це обстріл танка прямою наводкою, – продовжує "Бамблбі". – Від нього одразу гинуть, мало хто виживає. Хоча в нашому підрозділі кілька бійців вижили. А найважчі рани від 120-го міномета, вони дуже серйозні. Але всі хлопці, котрим я надавав допомогу, – вижили!