На Тячівщині встановлено меморіальну дошку в пам’ять бійця АТО Олександра Шимона

Ця подія назавжди увійде в історію цієї маленької школи в гірському селі Мала Уголька, в історію села та цілого району, адже тут встановлено та освячено меморіальну дошку в честь загиблого у зоні АТО колишнього учня школи Шимона Олександра Петровича.

Серед присутніх на заході були не лише учні та вчителі цього навчального закладу. Прийшли батьки героя: Петро Іванович та Віра Василівна, сільський голова Василь Рошко, депутати Микола Мотря, Петро Агоштон, громадський активіст Іван Країло, односельчани, друзі, всі, хто знав і шанує пам'ять земляка.

Були запрошені представники районної влади – перший заступник голови райдержадміністрації Василь Дем’янчук, начальник відділу з питань внутрішньої політики апарату РДА Любов Немеш, головний спеціаліст управляння освіти Оксана Фера – Клемонца, районний депутат Іван Куцина, волонтери, представники громадськості.

Повним автобусом приїхали й побратими із 128 – гірничо-піхотної бригади, де служив Олександр, зокрема його бойові товариші, з якими разом воював у зоні АТО, також і заступник командира роти, старший лейтенант Віктор Жук. Серед бійців був і рідний молодший брат Віталій, який теж є професійним військовим.

Як згадала у своєму виступі класний керівник Христина Волос, коли Сашкові було три з половиною роки від невиліковної хвороби померла його мама Марія Петрівна. У батька Петра Івановича залишилось троє малолітніх дітей: Сашко, Іванко та Віталій. Рано вони втратили свою неньку, але їм замінила рідну матір Віра Іванівна, у якої в той час був син Віктор. Подружжя Шимонів усім своїм чотирьом дітям дало теплу батьківську любов та бездоганне виховання.

До школи Сашко пішов коли йому виповнилося 7 років разом з молодшим братиком Віталієм і всі 9 років вони сиділи за однією партою. Всі три брати були дуже старанними до навчання і закінчили школу на відмінно. Покійний Сашко був взірцевим всевстигаючим учнем, який брав активну участь у масових заходах, у шкільних та районних олімпіадах.

- Таким добрим і чуйним, порядним, з усмішкою на вустах його пам’ятатимуть вчителі однокласники друзі, - зазначила класний керівник.

Надалі про родину Шимонів розповів директор цієї школи Іван Немеш, який теж навчав хлопців. Зокрема, він наголосив, що батько багато працював, аби забезпечити гідне життя своїм синам, вчив жити чесно і справедливо. І не дивно, що троє рідних братів обрали важку і почесну професію військового, захисника Батьківщини. Не можна применшувати ролі і двох інших братів Івана та Віталія, які також чесно й героїчно захищали й продовжують захищати територіальну цілісність України. Вони теж є для нас героями, які під час загрози державі не ховалися у госпіталях за фальшивими довідками, а пішли воювати за свою країну, її кордони та незалежність.

У той же час директор передав через військових прохання від колективу школи та односельців до командирів бійців Шимона І.П. та Шимона В.П., аби їх більше не направляли у зону бойових дій. Нехай вони захищають кордони несуть патрульну службу у нашому регіоні. Ця сім’я заплатила дуже дорогу ціну у цій неоголошеній війні.

- Всі учні в стінах школи залишають по собі пам’ять, а Олександр Шимон стане прикладом мужності, справжнього патріотизму, героїзму для багатьох майбутніх поколінь, і меморіальна дошка, встановлена при вході буде тому підтвердженням, - наголосив директор І.С.Немеш.

Звістка про загибель у зоні АТО випускника Малоугольківської ЗОШ І-ІІ ст. № 2 не лише шокувала, а й змінила всіх морально духовно. І учні і вчителі згуртувалися, аби гідно провести в останню путь героя, а відтак підключилися до благодійницьких акцій у підтримку українських військових у зоні АТО.

Зі слів директора навесні на території школи планують посадити фруктовий сад на честь Олександра Шимона, що буде дуже символічно. Також виступають з пропозицією назвати центральну вулицю Миру іменем Олександра Шимона або ж перейменувати вулицю Гагаріна, де теж багато проживає родичів Шимонів.

Утім, як запевнив присутній на заході сільський голова Василь Рошко рішенням сесії в урочищі Велике Поле у селі Угля вже названо вулицю ім. О.Шимона. Також з боку місцевого самоврядування і надалі будуть проводити ряд заходів з метою гідного вшанування героя.

Окрім цього, дирекція школи подала ініціативу, щоб військова частина, де служив Сашко взяла шефство над Малоугольківської ЗОШ І-ІІ ст. № 2. І в подальшому учні школи мали можливість побувати на екскурсії місця у військовій частині, спілкуватися з бійцями тощо. І найголовніше, про що повідомив директор, одразу після освячення меморіальної дошки вони почнуть збирати документи для присвоєння школі ім’я героя, а це довга процедура.

Підтримку і сприяння в цьому від імені керівництва району пообіцяв перший заступник голови Тячівської райдержадміністрації Василь Дем’янчук.

- Вшанування пам’яті героїв, які віддали своє життя за нашу державу, – це наш святий обов’язок. І сьогоднішнє відкриття меморіальної дошки нашому землякові, героєві Олександру Шимону, Це щира дань справжньому патріоту, який самовіддано захищав Вітчизну, боровся за її суверенність, мир та спокій на рідній українській землі. Тож давайте шанувати героїв, не забувати про тих, хто так рано покинув нас, задля щасливого майбутнього нашої держави, – відмітив Василь Юрійович.

І як надалі наголосила головний спеціаліст управляння освіти РДА Оксана Фера–Клемонца, відсьогодні герой Олександр Шимон з меморіальної дошки щодня зустрічатиме та проводжатиме учнів і нагадуватиме кожному з нас, що він поклав своє життя, аби ми жили в мирній Україні. І нам потрібно навести лад у цій країні, не бути байдужими для всього, що відбувається довкола. Своїми діями та вчинками доказати, що ми гідні кращого життя, кращої долі для України.

Проявляти принциповість і давати гідну оцінку, а якщо потрібно ставати на боротьбу з бездіяльністю та контролювати владу, щоб бути достойним пам’яті Олександра Шимона закликав присутніх громадський активіст Іван Країло. В той же час бути справедливим і реально оцінювати сьогоднішню ситуацію, згуртуватись, а не породжувати ворожнечу для спільного вирішення насущних проблем призвав виступаючий односельчанин Василь Добруник.

А загалом, всі хто мав слово були одностайні в тому, щоб смерть патріотів не була марною маємо змінювати самі себе, вести гідне життя та бути справжніми людьми. Такими як був Олександр Шимон - Людиною з великої літери, Людиною слова, Людиною честі.

Заступник командира роти, старший лейтенант Віктор Жук, зокрема так і відізвався про героя Шимона.

- Сашко мав великий авторитет серед військових і хоч йому було лише 27 років, вже командував нашою ротою. Він був дуже самовідданим взірцевим бійцем, великим патріотом своє Батьківщини, який дуже любив Україну.

Там на війні, Олександр часто розповідав про своє рідне село, школу, обіцяв після закінчення війни запросити військових побратимів, всю роту до себе на весілля. Не судилось.

В знак великої шани та вічної пам’яті до побратима передав школі прапор України з патріотичними надписами від бійців 128-ї бригади. Двічі на рік в день народження та день загибелі Олександра Шимона цей прапор підніматимуть на флагшток школи.

Як оберіг під час несення військової служби вчителька української мови та літератури Марія Немеш подарувала бійцям іконки Пресвятої Богородиці та ікону Миколи Чудотворця.

Відтак усі учасники заходу взяли участь в молебні з нагоди освячення меморіальної дошки Олександра Шимона, яке здійснив отець Петро Негря з Свято-Димитріївського храму. Варто відмітити й пронизаний патріотичним спрямуванням виступ, який з учнями підготувала педагог – організатор Мар’яна Негря. Всі присутні низько вклонилися батькам та подякували за сина героя – патріота України.