Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 305 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 10 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 14 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 16 200+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 1500+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Історія закарпатського воїна, який втратив ногу на передовій, але продовжує боронити країну

Історія закарпатського воїна, який втратив ногу на передовій, але продовжує боронити країну

Історія закарпатського воїна, який втратив ногу на передовій, але продовжує боронити країну

Статний, харизматичний Василь зі псевдо Likvidator зізнається: завжди мріяв бути військовим, тому одразу після школи вступив на службу за контрактом.

В інженерно-саперний батальйон «Тиса», який свого часу створювався для ліквідації наслідків стихійних лих, звідси й позивний. Це вже згодом Василь став ліквідатором ворога. Це був 2013 рік, а вже наступного він боронив Україну на сході, — розповідає служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП.

ВІДЕО ДНЯ

«Це було біля Станиці Луганської, — каже Василь, — сам був за кулеметом, прикривав відхід групи, і тут відчув біль в плечі. Крові не було, але коли провів рукою, то відчув, що за щось зачепився — з тіла стирчала ворожа куля калібром 12,7 мм».

Читайте також:
У 128 бригаді показали, як вшановували матерів
Реклама

Після лікування та реабілітації деякий час працював у військкоматі, але відчував, що все ж саперна справа справжнє його покликання. Повернувся до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у ліквідації наслідків підриву складів боєприпасів у Балаклії та Калинівці, здійснював знешкодження, розмінування, знищення вибухонебезпечних предметів.

Про свою службу під час повномасштабної війни Василь говорить мало, загадково всміхаючись: «Виконував різні завдання. Робив роботу й у тилу ворога». Пригадує, як зупинив просування техніки підривом мосту. «Керівництво прислуховувалося до думки. А дехто з офіцерів були здивовані, коли дізналися, що я сержант», — з усміхом каже Likvidator.

Реклама

16 червня… Потрібно було прочистити шлях для штурмової групи. Міна була занадто глибоко вкопана в землю і металодетектор її не виявив. Важке поранення. Згодом втрата ноги.

В лікарні натрапив на допис актора Віктора Гевка про можливість безкоштовного протезування у Сполучених Штатах. «Я йому написав і отримав відповідь, що треба заповнити анкету на сайті і лікар сам обирає пацієнта. Надійшла позитивна відповідь від PROTEZ FOUNDATION». Уже коли приїхав в Штати, познайомився з лікарем. Яків Градінар підійшов і каже: «Здоров! Ти з Севлюша?» Виявилося — земляки. Я йому тоді зізнався, що трохи схитрив, бо з моменту операції пройшло лише місяць, а за правилами мало бути не менше трьох. Але все вирішилось. Зараз веду активний спосіб життя. Коли є можливість — бігаю по кілька кілометрів».

Сьогодні головний сержант Василь Likvidator служить в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Закарпаття старшим інструктором відділу рекрутингу та комплектування. Багато спілкується з учнівською молоддю, радіє, коли старшокласники обирають шлях військового.

Реклама

Особливістю служби Василя є допомога охочим потрапити на службу за контрактом.

«Раджу брати рекомендаційні листи в підрозділах, в яких хочете служити. Далі я вже направляю у навчальний центр і слідкую, щоби потрапив у той підрозділ, який і дав відношення. Не повірите, але навіть стосовно працівника ТЦК працює „сарафанне радіо“ — один спробував, побачив, що я відповідальний і мені можна довіряти, й радить друзям».

Охочі не тільки українці, багато іноземців — французи, американці, індуси, японці. «Грузини взагалі часто мене за свого сприймають», — сміється Likvidator.

«Чому важливо боротися? Якщо „руський мир“ зайде — він знищить всю українську націю. Для них правил не існує — вони все нищать. Якщо ж підемо на поступки і віддамо хоча б частину України, вони все рівно не зупиняться.

Хто ж як не самі українці будуть захищати свою землю?!

Знаєте, якщо іноземці воюють… Американці, іспанці, індуси, японці, інколи досить заможні, як-от лікар із Франції. Хто тільки не був. І вони розуміють, особливо громадяни Грузії та країн Балтії, що на Україні росія не зупиниться. Їхній приклад мотивує й нас. Коли ці люди залишають свої сім’ї, ідуть воювати з руським миром, то й декому з українців варто задуматися».

А що ж із пістолетом від Буданова? У відповідь на питання щодо іменної зброї, Likvidator тільки загадково усміхається.

Реклама

Раніше воїн 128 бригади розповів про війну та як ставиться до чоловіків, які в тилу.

Скопійовано
Наш сайт використовує файли cookie
Для чого це нам потрібно