Воїн 128 бригади розповів про небезпеку від FPV-дронів на передовій

Разом із рідними й близькими він зумів виїхати на підконтрольну Україні територію і в жовтні минулого року по мобілізації потрапив у ЗСУ, — розповідає пресслужба 128 бригади.

Зараз 38-річний чоловік служить солдатом, помічником кулеметника в гірсько-штурмовому підрозділі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

— Наші бойові позиції знаходяться між населеними пунктами, до росіян — від 500 до 1000 метрів, — розповідає боєць. — Іноді вночі, коли тиха погода, ми їх чуємо. Недавно росіяни спробували нас штурмувати — пішли двома «бехами» (бойові машини піхоти) й «мотолигою» (броньований гусеничний тягач). Але гарно отримали по зубах — техніку спалила наша арта й дрони, а піхота відкотилася. Та, що встигла. Хто не встиг, той там і поліг, його добили. Ми працювали по росіянах із «калашів» і РПГ (протитанковий гранатомет), їхні машини зуміли добратися до наших позицій метрів на 300.

Під час бою Сергій отримав контузію — ворожий дрон-камікадзе вибухнув за кілька метрів.

— Більшість наших поранених і контужених — від дронів, вони завдають дуже великої шкоди. Особливо небезпечні FPV-шки. Часто ми тільки чуємо з повітря, як підлітає дрон, але не бачимо його. А далі вибух…

До війни Сергій працював на цивільній роботі й навіть не проходив строкову службу. Але тут швидко став досвідченим бійцем.

— До мобілізації я дуже багато чув про війну від різних людей. А тут відчув її на собі. З власного досвіду скажу — не такий страшний чорт, як його малюють. Але не боїться тільки дурень. Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю — у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…

Раніше воїн 128 бригади розповів про свою найбільшу мотивацію захищати Україну.