Бійці 128-ої бригади навідались на могилу свого бойового побратима

Побратими вбитого у зоні АТО Олександра Шимона із 128 – ої бригади, які живими вибралися із-під пекла Дебальцева, вчора побували у селі Угля. Військові приїхали віддати шану батькам вбитого героя та подякувати сільській громаді за неодноразово надану їм допомогу.

Серед приїжджих – бойові товариші , які разом з Олександром несли службу, долали військові труднощі і зараз дуже сумують за загиблим. Це комбат, підполковник Віталій Погасій, командир роти Сергій Мельник, технік роти Василь Буртник, старший лейтенант Микола Яворський.

У свій час вони не мали змоги прибути на похорон, щоб провести бійця в останню дорогу. А ще живим Олександр завжди казав, що запросить усіх до себе на весілля, яке намічалось в найближчий час. Не судилось.

Тож побратими приїжджають в Углю, щоб навідатися на його могилу. Сім’я Шимонів часто приймає гостей у військовій формі. І не лише через смерть сина Олександра. Додому приїжджають із своїми бойовими товаришами ще їх двоє синів - військові Віталій та Іван, які за контрактом несуть службу в збройних силах України. От і сьогодні з бійцями 128-ої бригади приїхав старший лейтенант Віталій Шимон. А Іван у цей час перебуває на передових рубежах за 60 км від Маріуполя.

В Углі бійцям легендарної бригади влаштували урочисту зустріч в сільській раді. На неї були запрошені й батьки Олександра – Петро Іванович та Віра Василівна, які намагаються мужньо переносити скорботу за загиблим сином. Та це їм не вдається. Бо серце кровить, а душа плаче.

Навідавшись на кладовище, не стримують сліз і військові…

- На жаль, війна забирає кращих. Таким був боєць Олександр Петрович Шимон, - сказав комбат, підполковник Віталій Погасій.

Всім углянським волонтерам - подяка від 128-ої бригади

Також на зустріч з бійцями прибули углянські волонтери, які після смерті Олександра Шимона згуртували громаду, аби допомогти 128 – ій бригаді. У селі було організовано збір коштів, продуктів харчування та матеріальних засобів. Також закупили позашляховик, який передали на користування бійцям. Волонтер Віталій Богдан разом з іншими активістами декілька разів доставляв вантажі хлопцям на Схід. Отож підполковник виголосив особисту подяку від особового складу 128-ї бригади усім, хто долучався до організації допомоги.

- Ваша підтримка як продуктами харчування, так і матеріальними засобами зіграла важливу роль, дуже сильно допомогла нам під час несення служби в зоні АТО, - наголосив він.

А також висловив сподівання на подальшу співпрацю з громадою. Наразі їх частина доукомплектовується особовим складом та технікою. І одразу після завершення відпустки вони повертаються на службу в зону АТО.

Вихід з Дебальцева був плановим

Маючи нагоду відкритого спілкування з учасниками бойових дій на сході, присутні у залі поцікавились, а як же насправді відбувався відхід українських військ з – під Дебальцева. На що командир відповів, що операція була спланованою, за чітко визначеними вказівками вищого командування. Ніхто бійців не залишив напризволяще, хоч втрат як з бойової техніки так і живої сили уникнути не вдалося.

- У сепаратистів була задача «сжечь всех». Ми коли відходили, то налаштувались на їх радіохвилі. Тож самі чули як вони про це не один раз повідомляли, – розповів докладніше Віталій Погасій.

Маршрут в українських бійців був визначений. Спочатку йшла розвідка та сапери як і передбачається. Вони ж відходили колоною, однак перша частина колони потрапила у засідку. Також декілька разів попадались під мінообстріл. Людей вдалося укрити, однак багато машин було підірвано. Тоді були змушені перевантажуватись. По дорозі натрапили і на розбитий «Вантаж 200», однак загиблих там не виявили. Довелося їм підбирати і особовий склад першої колони, які втратили машину та вже йшли пішки. І ось так вже зранку доїхали до пункту свого призначення –м. Артемівськ, де і розмістились до наказу про відпустку.

Справжній син - патріот рідної України

І хоч заслуженого відпочинку бійцям 128-ї бригади надали не так уже й багато, вони незважаючи на свої особисті справи, приїхали в село Угля. Знайшли час, щоб навідатись на могилу побратима Олександра Шимона та подякувати батькам, які виховали справжнього сина - патріота своєї країни.

Таким земляком, який віддав найдорожче – життя за рідну землю, повинна гордитися громада села Угля, всієї Тячівщини. Його подвиг та самопожертву задля збереження цілісності батьківщини повинні пам’ятати нащадки.

Саме тому, щоб увіковічити героя, було надано пропозицію назвати його іменем школу та одну із вулиць села. Це питання пообіцяли якнайшвидше розглянути сільський голова Василь Рошко та присутні на заході районні депутати й активісти. Також вони висловили вдячність бійцям 128-ї бригади за їх витримку, мужність та сумлінне виконання військового обов’язку.

Від імені керівництва Тячівської райдержадміністрації та особисто від т.в.о голови Василя Йовдія виніс подяку присутнім військовослужбовцям його перший заступник Василь Дем’янчук. Він також запевнив, що влада всіляко сприятиме у вирішенні питань соціального захисту захисників,що служать в зоні АТО. І наш обов’язок не забувати тих, хто віддав своє життя за Україну. Як герой з Углі - Олександр Шимон.