Через складне становище закарпатці масово виїжджають на закордонні заробітки

Україна лідирує серед постачальників дешевої робочої сили за кордон. Тільки із Закарпаття на заробітки виїжджають близько вісімдесяти відсотків працездатного населення. Чому - з'ясовували кореспонденти "Подробиць".

Пам'ятник "заробітчанам" встановили в центрі закарпатського села Колочава - жінка з дітьми проводжають чоловіка і батька в довгий шлях.

"Даний пам'ятник відтворює типову життя наших горян. Майже 90 відсотків працездатного населення спочатку виїжджали від нас на заробітки", - говорять в Колочаві.

Так було сто років тому, так і зараз. Ось типова закарпатська родина в селі Колочава - бабуся, дідусь і онук. Син і донька з зятем за кордоном - на заробітках. Останні вісімнадцять років - у Чехії. Старі колись самі їздили за кордон за "довгим рублем", а тепер ось діти. У селі роботи немає, єдине підприємство - лісопереробний цех, може прийняти на роботу п'ять чоловік.

"Держава не дає нам місця роботи. Куди подітися? Мені десь було 5 років, коли батьки поїхали. Коли мама поїхала, а тато раніше був ще", - говорить Роман Іваниш, житель села Колочава .

Роман не єдина дитина в селі, у кого батьки за кордоном. Ось діти на шкільному подвір'ї підняли руки, у кого рідні на заробітках.

Діти кажуть, батьки приїжджають кілька разів на рік. Купують одяг, їжу, телефони та комп'ютери. Навесні допомагають на городі. Влітку - на сінокосі.

Чоловіки працюють в основному на будівництві, сезонно, з весни і до осені. Жінки влаштовуються доглядальницями або на сільськогосподарські роботи. В місяць за кордоном можна заробити від 500 євро і більше.

"Чоловік і два сина в Москві. У Москві і сестри чоловік працює. Будівництво, дерева, усілякі роботи", - говорить Тамара Росоха, мешканка села Колочава.

"Дуже важко для сімей, дуже важко для виховання дітей. Але не дивлячись ні нащо ми повинні виживати", - говорить Олена Маханець, мешканка села Негрово.

Місцеві жителі запевняють, що не виїжджали б за кордон, якби вдома була робота. Часто за кордоном влаштовуються нелегально, без права на оплачувану відпустку, лікарняний, без страхового та пенсійного стажу.

"Це катастрофічна ситуація на ринку праці України. І продовження виїзду українців за кордон практично підриває економіку України. Але, що людям робити? У них немає виходу, тому що на кожне вакантне робоче місце в Україні сьогодні претендує в середньому 8-10 чоловік. Люди не можуть працевлаштуватися в Україні. Причина - відсутність цільової політики держави щодо інвестування в сучасні робочі місця і друга причина - це демпінг на робочі сили, так звана ставка на дешеву робочу силу сьогодні призвела до того, що населення стало неплатоспроможним, отже, інвестувати свої власні мізерно зароблені кошти в придбання товарів і послуг, вироблених в Україні ", - вважає Григорій Осовий, голова Федерації профспілок України.

Голова сільради Колочави впевнений - зупинити відтік робочої сили могло б розвиток туризму. Тут чисте гірське повітря, Синевирське озеро неподалік. Але, навіть на зароблені за кордоном євро і долари місцеві жителі самі не відновлять інфраструктуру - тільки на ремонт доріг треба витратити мільйони. Лише державні програми і великі інвестиції можуть змінити віковічні традиції - їздити на заробітки за кордон.