Як боєць 128-ї бригади зупиняв ворожі колони: історія молодшого сержанта
У перші дні повномасштабного вторгнення росії українські підрозділи діяли в умовах невизначеності, браку інформації та значної технічної переваги противника.
Історія молодшого сержанта Кирила з 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади — приклад того, як поєднання досвіду, місцевих зв’язків і нових технологій допомагало зупиняти просування ворожих колон.
ВІДЕО ДНЯКирил — 35-річний боєць, уродженець невеликого села на Херсонщині. Воює з 2015 року, служив у зоні АТО (2015–2016), після демобілізації підписав контракт і повернувся до свого підрозділу. Під час повномасштабного вторгнення його рідне село опинилося під окупацією. Восени 2022 року 128 ОГШБр звільнила цю територію.
За два місяці до звільнення рідного краю, ще під час бойових дій на Запоріжжі, Кирил отримав серйозне поранення внаслідок авіанальоту. Після лікування він почав працювати з безпілотними літальними апаратами — першими розвідувальними дронами, які значно полегшували підготовку штурмів. Завдяки попередній роботі в сільському господарстві (комбайни, трактори) він добре знав місцевість, що додавало переваги в орієнтуванні і визначенні ворожих позицій.
РекламаКирил також підтримував контакти з мешканцями окупованих сіл, які повідомляли про переміщення російських підрозділів і техніки, допомагаючи точно знаходити цілі на картах і з дронів.
Одне з ключових завдань Кирила відбувалося під час боротьби з російськими колонами, що виїжджали з міста на трасу. Він працював з протитанковим ракетним комплексом «Корсар». Підрозділ отримав завдання зупинити колону, яка складалася приблизно з сотні одиниць техніки — вантажівок, танків, БМП.
«Попереду колони їхав БТР із російським прапором. Я підпустив його на два кілометри й вистрілив. Але поки летіла ракета, перед БТР-ом навскоси виїхав „КАМАЗ“, і я влучив прямо в його кабіну. „КАМАЗ“ загорається, колона стопориться, інші вантажівки починають з’їжджати в кювет, і тут по колоні вдарила наша арта, що стояла позаду. Техніка загорілася, почалися вибухи», — розповів воїн.
Після цього підрозділ відійшов на кілька кілометрів і організував оборону на наступному перехресті. Так протягом приблизно двох тижнів вони зупиняли ворога «від перехрестя до перехрестя», поки росіяни шукали інші маршрути просування. Кирил підкреслює, що ворог мав значну перевагу в техніці та чисельності — у багато десятків разів.
Раніше видання публікувало історію воїна, який повернувся із заробітків для захисту України.
