«Я просто вийшов із пекла»: історія військового Юрія Булеци, який пережив удар «Герані»

Свою історію він називає виходом із пекла, а 26 серпня 2026 року – другим днем народження.

До війська Юрій Булеца мав фінансову освіту та працював начальником відділення Укрсоцбанку. Після мобілізації його розподілили до штабного підрозділу, де він спочатку займався оформленням відряджень і відпусток.

Згодом Юрій став начальником адміністративної групи штабу. У його відповідальності – документообіг військової частини, де служать 6-7 тисяч людей. Це – рапорти, накази, розпорядження та архівні документи.

«Люди, які думають, що діловоди просто носять папірці, дуже сильно помиляються», – наголошує військовий. За його словами, роботи було настільки багато, що іноді доводилося працювати до ночі, а часом і всю ніч, аби вранці військовослужбовці отримали необхідні документи.

День, коли захисник постраждав від обстрілу

26 серпня 2026 року, приблизно о 15:15, Юрій перебував на службі. Він розмовляв з офіцером Владиславом Гончаренком, який прийшов підписати документи. Раптом пролунав сильний гул, і приміщення накрила хвиля вогню.

Юрій різко відхилився вправо. Цей рух, як він вважає, міг урятувати йому життя. Офіцер Владислав Гончаренко, який стояв поруч, отримав критичні опіки й згодом помер.

Я вважаю, що це Боже проведіння мене врятувало. Це не просто так все сталося, не просто так пан Гончаренко стояв переді мною, не просто так я відскочив в праву сторону. Якщо Бог врятував мені життя, то я дійсно ще маю якусь місію тут.

Юрій Булеца,

молодший лейтенант 156-ї окремої механізованої бригади

Сам Юрій зазнав опіків 36% тіла, акубаротравми та ураження головного мозку. Після удару єдиний вихід із третього поверху горів. Щоб урятуватися, військові спускалися по металевих конструкціях фасаду. Згодом, за словами Булеци, стався ще один удар дроном.

«Я просто вийшов із пекла», – каже він.

Лікування в Іспанії та вдячність побратиму

Після евакуації до Харківського військового шпиталю Юрія перевели до Києва. Згодом Міністерство охорони здоров’я організувало лікування за кордоном. Попри те, що його документи згоріли під час атаки, нові паспорти вдалося оформити впродовж одного дня.

Разом з іншими пораненими військовими Юрій вирушив до Мадрида, де продовжив лікування. Він розповідає про численні болісні перев’язки, операцію та допомогу іспанських медиків.

Окремо воїн наголошує на ролі Владислава Гончаренка, який захистив його власним тілом. Військовий планує відвідати могилу побратима, щоб подякувати за врятоване життя.

Нині Юрій перебуває на лікуванні. Йому ще потрібні медичний догляд і реабілітація. Про пережите він говорить як про особисту трагедію, втрату талановитих військових і нагадування про те, що штабна робота також пов’язана з небезпекою.

Більш розлого дивіться у відео.