Валерій Лунченко запропонував знизити мінімальну ставку орендної плати за землю у 3 рази

9 грудня у Верховній Раді України народним депутатом Валерієм Лунченком разом з його колегою Олегом Кулінічем був зареєстрований законопроект № 1063-2 ««Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо врегулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів»

Як розказав інтернет-виданню «Панорама Мукачева» Валерій Валерійович, проблема, порушена у законопроекті, з’явилась з 1 квітня 2014 року, коли набрав чинності закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Крім багатьох змін, які вносились цим законом до Податкового кодексу, ним також був підвищений мінімальний розмір річної орендної плати за оренду сільськогосподарських земель державної та комунальної власності. Якщо раніше розмір орендної плати мав складати: для ріллі - не менше 0,1% нормативної оцінки, а за землі під багаторічними насадженнями – 0,03%. Середня нормативна грошова оцінка ріллі по Україні складає 20635 грн./га, багаторічних насаджень - 39556 грн./га. Тобто середні мінімальні ставки складали відповідно – 20 та 12 гривень за гектар у рік.

Після ж змін 1 квітня такі ставки виросли: для ріллі – до 619 грн. (майже у 31 раз), а для багаторічних насаджень – до 1186 грн. (майже у 99 разів).

Для великих та середніх аграрних товаровиробників, вважає В.В.Лунченко, це абсолютно нормальні цифри. Орендна плата – частина ринку і має визначатись з урахуванням ринкових механізмів. Тому її розмір у 20 гривень за гектар – це фактичне грабування держави (а точніше – сільських, селищних, міських бюджетів, адже орендна плата спрямовується саме на них). А от для селян і малих фермерських господарств – трохи інша ситуація.

По-перше, не врахована ситуація з земельними ділянками, які використовуються громадянами фактично для ведення особистого селянського господарства. Це городи, пасовища, сіножаті тощо. До того ж, часто має місце така ситуація. У селі Земельний кодекс дозволяв приватизувати землю під хатою у розмірі не більше 25 соток. Проте іноді земельна ділянка, яка колись за радянських часів закріплювалась колгоспом за певною людиною, складала і 40, і 60, і більше соток. Часто залишки цієї землі і орендувались як земельна ділянка для ОСГ. Тому, на думку народного депутата, підвищувати мінімальний розмір плати за вказані ділянки одночасно у 30 разів не є своєчасним кроком.

По-друге, підвищення мінімальної ставки оренди для земель під багаторічними насадженнями дуже негативно відображається на інтересах орендарів. Зрозуміло, що сади ростуть довше, ніж зернові, тому строки рентабельності тут великі (до 15 років). Тому підвищення вказаної ставки майже у 100 разів тут невиправдане.

«Я повністю усвідомлюю, – говорить Валерій Лунченко, – що мінімальні розміри орендної плати до прийняття закону № 1166-VII, дійсно були суттєво заниженими, але нові розміри явно неадекватні для сільських мешканців, які орендують земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Усі знають, що селяни часто живуть майже натуральним господарством, і єдиним джерелом грошових коштів є пенсії (а пенсіонерів на селі більшість). Розмір пенсій у них ненабагато перевищує 1000 гривень, при цьому, за новими правилами, за 2 гектари городу вони мають у рік платити щонайменше 1200 гривень. Коментарі зайві».

Навіть зараз, коли агробізнес в Україні стрімко розвивається, проблема занедбання, забур’янення сільськогосподарських угідь є дуже актуальною. Звичним явищем, особливо у Західній Україні, є заростання колишньої ріллі лісами. Тому пошук ефективного господаря не селі – державне завдання. І, найліпше, щоб цим господарем були не лише великі холдинги, а й особисті селянські господарства та малі фермерські господарства. Саме малі господарства можуть стримати вимирання села і забезпечити зайнятість у сільській місцевості. Тому їх треба не лякати підвищенням плати за землю, а, навпаки, створювати якомога ліпші умови для господарювання. Це – не стільки економічне, скільки соціальне питання.

Саме тому  народний депутат В.В.Лунченко в своєму законопроекті пропонує знизити мінімальну ставку орендної плати у 3 рази - до 1% нормативної грошової оцінки. Це буде складати в середньому 206 гривень у рік для ріллі і 395 гривень - для багаторічних насаджень. Крім того, для того, щоб запропоновані зміни не слугували інструментом для зниження орендної плати за землю для великих підприємств, загальна площа земель, які можуть орендуватись за такими орендними ставками, обмежена 2-ма гектарами.

Дійсно, малі розміри орендної плати за землю аж ніяк не стимулюють ефективне використання орендованих земель, а навпаки. Зрозуміло, що розмір орендної плати має бути ринковим. У той же час, не можна ігнорувати ті соціальні проблеми, які мають місце на селі. Отже, приведення розмірів плати за землю до економічно обґрунтованих має відбуватись поступово, та із врахуванням реальних статків населення.