Студенти і викладачі УжНУ про складності шестиденного робочого тижня

Довкола резонансного повідомлення про вірогідне запровадження в УжНУ 6-денного робочого тижня та супутні зміни в графіку навчального процесу вже з півмісяця точаться дискусії в середовищі викладачів, аспірантів, студентів.

Нагадаємо, з метою економного використання енергоресурсів під час опалювального сезону у 2014/2015 навчальному році та забезпечення при цьому виконання у повному обсязі навчальних планів МОН України надіслало керівникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів рекомендаційного листа (№1/9-409 від 12.08.14) з відповідними пропозиціями.

Керівництво Ужгородського національного університету, розглянувши міністерський лист з представниками факультетів, профспілкових організацій студентів і викладачів, запропонувало остаточне рішення виробити після спільного обговорення трудовим колективом УжНУ. Зокрема, як уже повідомляли, ректор Володимир Смоланка ініціював для цього зустріч зі співробітниками та студентами університету.

Зі свого боку ми теж вирішили з’ясувати думки якомога ширшого кола осіб щодо актуальних для вишу питань.

Завідувач кафедри психології факультету суспільних наук Уляна Михайлишин вважає, що 6-денні робочі тижні виявляться украй складними і для студентів, і для викладачів: «Адаптація до таких умов буде надзвичайно складним і болісним процесом, особливо це стосується першокурсників. За даними дослідження, що проводилося в університеті, найбільша кількість відрахувань з вишу – через неспроможність дітей пристосуватися до нових умов. Кожен організм налаштований на працю, але й на відпочинок. Не варто забувати про баланс роботи і релаксації. За умов, які нас, вірогідно, очікують, ми не зможемо розслаблятися. Ефективність праці різко і помітно зменшиться. Дадуть про себе знати швидка втома, постійна напруга, різного рівня і складності порушення та труднощі, підрив здоров'я. Звичайно, люди різні: хтось має сильну загартованість і витримку, але дехто слабший, з нетривкою нервовою системою... У кожному разі – раджу всім нам зберігати спокій у будь-якій ситуації, вести здоровий спосіб життя, раціонально харчуватися, відводити потрібний час для сну, а найголовніше – загартовувати тіло і психіку».

«А що робити тим студентам, котрі навчаються на двох факультетах? У такому режимі роботи важко буде осилити й одну спеціальність. Як відвідувати пари на заочному відділенні, коли вони будуть перетинатися зі стаціонаром? Як складати сесію? І як узагалі в такому ритмі не з’їхати з глузду від перенавантаження? Що робити викладачам, які мають маленьких дітей і не зможуть їх відвести у садочок, бо в суботу він буде зачинений?» – такі питання турбують аспіранта економічного факультету Івана Майдича.

Свою думку щодо ситуації висловив і кандидат юридичних наук, директор Центру правотворчості УжНУ Михайло Савчин: «Запровадження шестиденного навчання матиме ефект для студента, якщо щотижня буде так званий бібліотечний день, що, власне, давно практикується, скажімо, Києво-Могилянкою. Студенти й так надмірно завантажені аудиторними заняттями, і мало часу залишається на самостійну роботу. Як викладач і як колишній студент, знаю, що ефект від лекційного матеріалу – засвоєння близько 10–15 % інформації, коли викладач застосовує якісь інновації – до 25%.

При введені зимових канікул до 4 тижнів, вже, напевно, краще переходити до триместрів, оскільки розрив порівняно великий, але це питання слід обговорювати. Щодо економічного ефекту, пов’язаного з економією на опалюванні, я б його не перебільшував, зважаючи на кліматичні особливості Закарпаття та ступінь «холодності» зим в останні роки. Може, це актуально для Центральної чи Східної України. Для Закарпаття – сумнівно. Стосовно ж правових аспектів – ці зміни мають бути принаймні адекватно відбиті у Статуті УжНУ та внутрішньому трудовому розпорядку».

Поділився своїми міркуваннями й викладач математичного факультету УжНУ Павло Мулеса: «З одного боку, економія – це добре і логічно, з іншого – додаткове навантаження. Особисто я не горю бажанням працювати по суботах, бо аудиторії ближче до зими будуть холодними в будь-якому разі. Як будемо виходити з ситуації – покаже час. Чи виважено і раціонально сплануємо графік роботи наперед, чи пристосуємося до умов у ході навчання – буде видно».

Марія Туряниця, студентка філологічного факультету, відділення журналістики: «На мою думку, так буде ліпше. Адже ми вже не маленькі діти – повинні усвідомлювати, що ситуація в нашій країні не з найкращих. Тому, хоч тижні з 6-денним робочим графіком будуть важкими, та свою порцію розвантаження дістанемо взимку».Юрій Офіцинський, студент історичного факультету: «Зізнаюся, мене не дуже тішить ідея з 6-денним навчанням. Звичайно, причина її появи досить вагома, зважаючи на ситуацію в країні та необхідність економити енергоресурси. Проте такий ритм навчання для студентів несприятливий і створюватиме незручності. Зокрема, жителі гуртожитків не зможуть їздити додому, щоб відпочити й запастися всім необхідним. Поява додаткового навчального дня збільшить і кількість семінарів. Тому неділя – єдиний вихідний, який залишається, фактично теж піде на навчання – на підготовку до занять наступного тижня. Викладачам теж незручності – вони будуть змушені ущільнити свої лекції. Гадаю, все-таки можливо обійтися без 6-денки, якщо забезпечити всі факультети якісними електричними обігрівачами».Катерина Лавер, студентка медичного факультету: «Ну, що вдіяти... Нехай би вже й була та субота робочим днем. Так, це важко. Але ж газу у нас узимку, як завжди, не буде. А висиджувати пари у холодних приміщеннях фізично просто неможливо. Звичайно, могли б залишити перерви між півпарами, бо це вже занадто...»Владислав Шульга, студент фізичного факультету: «Не знаю, чи це добра ідея. Навіть якщо 6-денний робочий тиждень затвердять, сумніваюся, що студенти стабільно відвідуватимуть пари у суботу. Чому? Адже в УжНУ навчається чимало молоді з сіл і селищ, зазвичай вони їздять на вихідні додому. Але те, що з січня до березня планують дистанційне навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, зацікавило. Це щось нове. Побачимо, що з цього вийде».Славік Ракович, студент економічного факультету: «На мою думку, це ефективний спосіб зекономити енергоресурси. Але у зв’язку з тим, що навчальний семестр буде скорочений, викладачі навряд чи встигнуть вичитати запланований обсяг матеріалу, що врешті вплине на кваліфікаційну підготовку спеціалістів. Також переконаний, що на стоматологічному та медичному факультетах проведення дистанційного навчання є неможливим».

Студент історичного факультету Євген Лутак: «Більшість моїх знайомих негативно ставиться до такого графіку, адже за 3 місяці, впродовж яких триватиме навчання, навряд чи можна щось справді вивчити і запам’ятати. Хоча якщо це якось допоможе державі, то доведеться змиритися. Але мене не дуже радує дистанційне навчання: почнеться халява, різні відмовки…»

Юлія Сокирко, студентка географічного факультету: «Гадаю, це буде досить-таки незвично для студентів. Адже стабільно ми вчилися з понеділка до п’ятниці, лише деколи доводилося відпрацьовувати у суботу.

Утім, з іншого боку, введення 6-денного робочого тижня може стати непоганим досвідом для нас. До того ж зима обіцяє бути дуже холодною, а сидіти у верхньому одязі під час лекцій бажання зовсім немає. Ну й політичну ситуацію в Україні маємо розуміти: нашій державі потрібно економити газ».

Своїми роздумами з цього приводу поділився студент-ужгородець, який навчається в одному зі столичних вишів. Михайло Туряниця, студент факультету англійської філології Інституту філології КНУ ім. Т. Г. Шевченка: «Із погляду студента – це однозначно мінус. Тривалість робочого тижня в 6 днів перевищує реальну працездатність студента (у цьому я особисто впевнився, коли ми відпрацьовували по суботах, аби мати канікули в травні). Плюс, знаючи звички викладачів, вони тільки посилять навантаження – і студенти фізично з ними не впораються. Мені здається, університету варто замислитися над альтернативними варіантами опалення. Адже газ – не єдиний енергоресурс. Я не впевнений на 100 %, але, гадаю, якби керівництво рішуче хотіло організувати опалення, то воно би знайшло на це гроші. Зрештою, чому ж не використовувати згадане «дистанційне навчання»? Нехай по суботах студенти навчаються дистанційно! Не там, здається, вирішення проблеми шукають».

Ми поспілкувалися й з нашим співвітчизником, який здобуває освіту за межами Батьківщини. Даніель Сливка, студент кафедри євроінтеграції та міжнародних відносин факультету соціальних та економічних наук Університету Коменського (Словаччина), поділився враженнями про словацький виш і можливі нововведення в УжНУ: «В університеті, де я навчаюся, дуже зручна система. Кожен студент самостійно вибудовує собі графік навчання на семестр: обирає предмети й дні так, аби це було комфортно для нього. Адже комусь легше прокинутись, коли надворі ще зовсім темно, і вже о восьмій годині бути в університеті. Іншим, навпаки, – треба поспати трохи довше (для кращого засвоєння інформації) і прийти до вишу о 12-й, наприклад. У кожного свій режим. Чимало європейських університетів застосовують саме таку систему навчання. Це не означає, що студенти мають більше часу бити байдики. Навпаки. Кожен усвідомлює, що його успішність залежить лише від нього, від того, наскільки логічно він розпланує свій графік, реально оцінюючи свої можливості. Така система, коли ти вчишся розпоряджатись своїм часом – найціннішим, що взагалі є, – готує до реалій, які очікують на студента після закінчення вищого навчального закладу – до роботи. Із введенням 6-денного робочого тижня в УжНУ, на мою думку, значно знизиться працездатність, увага та зацікавленість студентів до навчання. Тож користі від цього буде мало».

Отакі думки... Нам залишається тільки чекати й сподіватися, що разом зможемо знайти найкращий вихід із ситуації!

Олена Ганзел, Галина Риган, Оксана Пітра, студентки відділення журналістики, для Медіацентру УжНУ