Побачити ліс інакше. Закарпатці та івано-франківці переймали словацький досвід ведення лісомисливського господарства

Цього літа в рамках Проекту "безперервного навчання лісівників задля кращого ведення лісового господарства", що впроваджується в Україні та Словаччині з червня минулого року, відбулася навчальна поїздка лісівників Закарпаття та Івано-Франківщини до Словаччини (місто Рожнява). Це обмін не лише професійним досвідом між лісівниками, а й розширення культурного кругозору. Так учасники семінару побували у замку Бетляр та у Стратенській ущелині. Крім того, відвідали лісомисливські угіддя та ознайомилися із закордонним досвідом ведення мисливського господарства, побували у центрі конярства.

Ось як самі учасники навчального семінару відгукуються про поїздку до словацьких лісівників.

Директор українського Центру підготовки, перепідготовки та підвищення кадрів лісового господарства Сергій Ірклієнко:

- Завдяки цьому Проекту ми внесли зміни у навчальні плани. Для майстрів лісу показуємо зовсім інші принципи ведення лісового господарства, не ті які у нас склалися. Потрібно змінити підхід до вирубки дерев. Природа сама створила ліс, а ми завжди у нього вмішуємося. Вона сама має відбирати ті кращі дерева, і ліс ставатиме кращим( мовиться про вітровали і щоб заготовляти деревину вже повалених дерев, а не проводити масові вирубки. - Авт.). Якщо людина хоче, то все можна змінити, у тому числі й підхід до ведення лісового господарства. Як то кажуть - не бійся, що не знаєш, а бійся, що не вчишся. Будемо вчитися.

Директор Карпатського регіонального навчального центру працівників лісового господарства, філії «УКРЦЕНТРКАДРИЛІС» Михайло Гошовський:

- Слухачі, які проходять у нас підвищення кваліфікації - це майстри лісу, це якраз та категорія людей, яка найбільш ближча до всіх цих питань, які ми обговорювали, це наближене до природи лісівництво. І от ті люди якраз отримали найбільше задоволення, коли ми поїхали на ділянки і практично проводили всі ті навики роботи для того, щоб можна було наочно побачити і зрозуміти як має вестися лісове господарство. Я вважаю що це прекрасний досвід, бо під час таких семінарів і показових виїздів у ліс люди можуть спілкування одне з одним підказати як правильно проводити це господарство.

Експерт з питань лісового господарства, ГО "ФОРЗА" Юрій Дербаль:

- Цей проект дав нам нові знання, нові знайомства та нових друзів. Зрозумів, що нашим лісівникам потрібна, так би мовити, перепрошивка свідомості. Треба під іншим кутом зору подивитися на ліс і на його можливості. Треба оцінити оті підходи, які напрацбовані в рамках Проекту і побачили ліс інакше. Треба вибрати іншу стратегію, щоб не займатися роботою, як ми кажемо - заготовляти ліс, а піклуватися про нього, дбати. Щоб не зводити все до того, що провести якусь рубку і заготовити деревину. Це має бути глибший, осмислений підхід. Це не конвеєр. Це до кожної травинки, до кожного деревцята, до кожного мікроорганізму і тваринки яка там є, яка може там бути, яка має там бути - треба проявляти увагу. Це мистецтво. мистецтво піклування про ліс.

Лісівник з Рахівщини Юрій Тушер:

- Я був здивований потужностями сусідів, а особливо у мисливському господарстві. Вони у 10 разів більше добувають тварин (встановлено більший обсяг ліміту на полювання. - Авт.) і у 10 разів більше заробляють на ведення мисливського господарства. Цікаво було дізнатися про те, як вони видають ліцензії, як виписують бланки на полювання та як заробляють на трофеях. Ми обмінялися контактами зі словацькими колегами і запросили їх до нас, на Рахівщину.

Начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Голубчак:

- Колись Сократ казав: "Я знаю, що нічого не знаю". Кожен повинен в життю вчитися. Хотів би подякувати українській стороні - пані Лесі Лойко, яка зуміла організувати цей проект. Він цікавий тим, що створює умови для тісної співпраці лісівників України та Словаччини. А проблеми у нас однакові - це проблеми Карпат: проблеми всихаючих смерічників, проблеми вітровалів, які останнім часом посилилися у наших горах. Ми говорили про систему сертифікації лісів і зараз закінчуємо на Прикарпатті сертифікацію за кошти "Європейського банку реконструкції і розвитку" для того, щоб ми достойно виглядали на ринку Європи і не тільки. Маємо чому повчитися у наших словацьких колег у питаннях ведення мисливського господарства. Треба серйозно розвивати мисливство. Це серйозна галузь, якою у Європі дуже цікавляться. Ми, на жаль, цією галуззю інтенсивно не займалися. Будемо збирати своїх спеціалістів і розвивати програму розвитку мисливства на найближчий період.

По поверненні на Закарпаття, голова громадської організації Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» Леся Лойко підсумувала - "скоро кінець проекту, але це початок нової співпраці":

- Це вже наша п'ята поїздка і я вкотре переконуюся, що отакі навчальні поїздки, і обмін досвідом між лісівниками - це дуже корисна і повчальна річ. Ми їдемо - дивимося, що у Словаччині, при тому люди спілкуються між собою, вони знайомляться під час подорожі. Словаки також задають певні питання. Їх цікавить, що відбувається з лісництвом в Україні. Я вважаю, ця складова проекту була дуже важливою і успішною, адже зав'язалися нові прямі контакти, вже не через нашу громадську організацію. Наші колеги домовилися укласти угоду про співпрацю. Тож скоро кінець проекту, але це початок вже нової співпраці і ми, як громадська організація, будемо продовжувати свою роботу. Адже навчання упродовж життя - це те, що важливо у будь-якій професії.

Проект "безперервного навчання лісівників задля кращого ведення лісового господарства", що реалізується за підтримки ГО "ФОРЗА" триває вже більше двох років і у жовтні закінчується. Організатори сподіваються, що копітка робота з навчання лісівників сталому веденню лісового господарства виправдає себе і дасть плоди в майбутньому. До завершення цього Проекту плануються ще дві великі події: заключний семінар, що відбудеться у вересні в Україні та презентація посібника на 300-400 сторінок (українською та словацькою мовами) про наближене до природи лісівництво. Ця праця матиме не тільки наукову, а й практичну цінність.