Закарпатські науковці розробили для області програму екологічної мережі

На Закарпатті затвердили програму створення екологічної мережі області, розроблену колективом науковців географічного факультету УжНУ. Програма розрахована на п’ять років – до цього часу діяла попередня, над якою теж працювали вчені університету.

Відповідне рішення підтримали депутати обласної ради. Важливим є те, що створення екомережі не потребує додаткових фінансових витрат. Натомість програма передбачає збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення й зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій і об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій.

«Створення екомережі відбулося відповідно чинного законодавства, що регулює, які землі лісового, аграрного сектору, природозаповідного фонду можуть бути до неї включені», – пояснює Степан Поп, декан географічного факультету, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. В основі екомережі – мережа природозаповідного фонду Закарпаття – національні парки, Карпатський біосферний заповідник, регіональний ландшафтний парк «Притисянський», а також об’єкти природозаповідного фонду місцевого значення. Фактично, це мережа природоохоронних територій, яка є ключовою в екологічній мережі. Екологічна мережа – більш широке поняття: охоплює землі й іншого призначення, наприклад, сільськогосподарського.

«Якщо оцінювати відношення екологічної мережі до загальної площі області, то майже 90 % території Закарпаття входить до екомережі. Сюди належать і «коридори», які з’єднують один парк з іншим, аби тварина могла мігрувати. Наша область вирізняється серед регіонів України ще й тим, що немає проблеми сполучних територій, бо в краї вся територія є екомережею, за винятком урбанізованих ділянок, транспортних магістралей, – розповідає Степан Поп. – Загалом на Закарпатті площа під заповідними природоохоронними об’єктами досить значна – до 13,7 % до площі. Це один із кращих показників в Україні, бо в середньому в державі 5 % територій є заповідними. Між іншим, наші об’єкти є найкраще збереженими природними ландшафтами».

Набагато гірша ситуація з територіями місцевого значення, які не мають відповідного штату працівників по догляду за територією. Тож відповідальність покладається на органи місцевого самоврядування. Студенти географічного факультету цього року виконували низку дипломних робіт, що передбачали збір інформації про стан збереження таких територій за районами, зауважує Степан Поп. Молодь виявила багато порушень, серед яких і брак на відповідних територіях табличок з інформацією про об’єкти. Якщо оцінювати стан туристичних зон краю, також виникає чимало питань, пов’язаних із культурою закарпатських туристів.

Щодо розроблення програми екомережі, сьогодні вкрай важливо включити до неї шляхи міграції представників тваринного світу, переконаний декан географічного факультету. Йдеться про спеціальні маркування, які зберігалися б у разі будівництва у таких місцях траси. Владні структури потрібно зобов’язати створювати мости переходу для тварин, якщо йдеться про нову дорогу. За кордоном це питання давно вирішено: розроблені спеціальні попереджувальні дорожні знаки, аби людина своєю урбанізацією не порушувала природного середовища інших мешканців Землі.

Наталія Каралкіна, медіацентр УжНУ