В Ужгороді «заперсували» зама прокурора області

Сьогодні в Ужгороді представники «Правого Сектору», порадившись самі з собою, після відвідин кабінету заступника прокурора області Івана Кайла, силоміць вивели прокурора з кабінету і потягли на площу Народну перед ОДА, де змусили написати заяву на звільнення.

Зрозуміло, що до колишнього прокурора Хустського району є питання по ДТП за участю газового керівника району Павла Нагірного, у якому загинула жінка з дитиною. Але це, мабуть, не дає право людям, котрих не уповноважувала громада Закарпаття приймати за неї рішення, вчиняти над людьми самосуди.

Проте сьогодні душачи прокурора, котрий повівся, як порядна людина і погодився вийти і піти з активістами для пояснень, представники «Правого сектору» особливо не переживали за мораль. При чому, такі зачинщики цього «кцирку», як, на приклад, Богдан Плипів (не був жодного дня на київському Майдані, а в останні 2 тижні лобіює через порядних патріотів інтереси родини Балог), не переймалися питаннями моралі і честі, ведучи заступника обласного прокурора з кабінету Набережною і душачи його уже перед будівлею ОДА. Івану Кайлу, як і його самосудно репресованим міліціонеру Василю Турдаю Та митнику Сергію Харченку, помахали скотчем і, за вже доброю традицією, почали морально і фізично тиснути, вимагаючи від нього заяву на звільнення.

При чому, у так званій публічній люстрації Івана Кайла найактивнішу участь взяли ті ж «активісти» ужгородського Євромайдану, котрі так же силою змуили піти керівника МВС Закарпаття Василя Турдая.

Не міг упасти у око і той факт, що на площі Народній окрім закарпатців приїхали жителі Львівщини. При чому на мікроавтобусі, за кермомо якого перебував начальник одного з райвідділів Львівщини (на фото). Дуже сумно, що за закарпатців їхню долю знову збираються вирішувати або завгоспи або засильні козачки, які грають під сопілку добре відомої у краї сім’ї Балог.

Що ж до прокурора, котрого кілька годин «маринували» на замовлення Мінстра МНС уряду Азарова, Віктора Балоги, то питання і справді є. Але ці питання у європейському суспільстві не вирішуються у «скотинський» спосіб. Людині дають період, дають формат звіту, дають можливість визнати або спростувати провину і піти. Але Європа точно не хоче, аби на її території панував самосу, тим більше, від якого аж занадто пахне політичною «заказухою».

Тому й логічно, що після персування, Іван Кайло пояснив, що керуватися такими заявами не можна, бо в усіх справах, якими займаються правоохоронці, щонайменше дві сторони і одна обов’язково буде незадоволена.

Також сказав, що рапорт на звільнення писати не буде, бо його призначило керівництво Генпрокуратури, але просить передати всі претензії до нього для проведення службової перевірки, до якої готовий.

Однак, коли «Правий сектор» мало не задавив прокурора, той, аби уберегти своє життя і здоров’я, таки погодився написати заяву. При чому, заяву довелося Івану Кайлу переписувати тричі. Оскільки учасників самосуду не влаштовувало формулювання попередніх заяв.

Врешті, коли окремі особи серед мітингувальників домоглися свого, прокурора провели до службового авто і відпустили.

На думку людей, які затискали і принижували прокурора, відбулася своєрідна люстрація. Івану Кайлу особливо закидували справу Нагірного, який зумів уникнути покарання і втікти від правосуддя за кордон. Однак, ніхто не захотів чути пояснення прокурора, як і чому таке сталося.

Після того, як на центральній площі області самосуд робили над начальником Чопської митниці, керівником УМВС Закарпаття та прокурором, виникає питання: хто уповноважив кілька людей приймати рішення за всю громаду Закарпаття. Чи нині все вирішується з позиції сили?

До слова, сьогодні голова ЗакарпатськоїОДА звернувся з листом до в. о. Презимдента Олександра Турчинова та до Прем’єр-Міністра України Арсенія Яценюка з проханням зреагувати на факти самосуду над людьми на території Закарпатської області.

Євген Морозов