Що таке туберкульоз?

Туберкульоз – одне з найпоширеніших і найзагрозливіших захворювань людини, тварин, птахів. Веде себе агресивно, вражає всі вікові і соціальні групи населення в їх найбільш працездатний і репродуктивний вік, негативно діє і на дітей та підлітків.

Джерела інфекції – хворі на «відкриту» форму туберкульозу люди, які виділяють туберкульозні бактерії, більше 50 видів тварин, у т.ч. – сільськогосподарських, 25 видів птахів, риб, а також заражені продукти тваринного і рослинного походження, грунт, органічні й неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються та зберігаються збудники туберкульозу.

Збудник туберкульозу – туберкульозна бактерія людського, бичачого та пташиного видів –паличка Коха (тонка паличка шириною 0,2-0,6 мкКі, довжиною 1,3-6 мкм).

Майже третина населення земної кулі інфікована туберкульозними бактеріями. Коли вони потрапляють в організм людини – не завжди розвивається активний туберкульоз, бо імунна система контролює інфекційний процес і не дозволяє збудникові розмножуватися в організмі. Людина інфікована, але здорова. Нормальне функціонування імунної системи відбувається в умовах повноцінного, раціонального харчування та здорового способу життя. Алкоголь, вживання наркотиків, надмірне куріння тютюну, харчування з недостатньою кількістю білків та вітамінів, важкі фізичні та психічні навантаження, хронічний стрес – призводять до ослаблення імунної системи. Якщо імунна система слабка (або в організм потрапляє велика кількість збудника) – розвивається захворювання, яке може мати клінічні прояви туберкульозу або протікати безсимптомно. Туберкульозна бактерія вражає всі органи і системи організму людини – очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишечник тощо. Найчастіше зустрічається туберкульоз легень.

Збудники туберкульозу є одними з найбільш стійких у навколишньому середовищі мікроорганізмів. Вони на диво життєздатні, стійкі до висихання, холоду та більшості дезінфікуючих засобів. У річковій воді можуть жити до 5 місяців, у ґрунті – від 3 міс. до 1-2 років, у вуличному пилу – 10-15 днів, на одязі, предметах – протягом багатьох місяців. В умовах кімнатної температури (в темному місці) туберкульозні палички залишаються життєздатними протягом 4 міс., при розсіяному світлі – до 1,5 міс. Бактерії туберкульозу тривалий час можуть виживати в молочних продуктах. Так, у маслі в умовах холодильника вони зберігають життєздатність до 30 діб, молоці – 14-18 діб, сирі – 26 діб, у замороженому м’ясі – до 1 року. Соління і копчення практично не знешкоджують бактерії туберкульозу. Кип’ятіння знищує їх протягом декількох хвилин. Сухе гаряче повітря (100° С) вбиває збудника тільки через 1 год. Літні сонячні промені знешкоджують бактерії через ЗО хв., весняні й осінні – через 1 год., зимові – через 2 год., ультрафіолетові промені – через 2-3 хв.

Основні симптоми захворювання: кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла; утруднене дихання; біль у грудях; поганий апетит; постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).

На ранніх стадіях хвороби кашлю може й не бути.

Локальні симптоми позалегеневого туберкульозу: припухлість лімфатичних вузлів (іноді свищі з гнійним виділенням); біль та припухлість суглобів; головний біль (при туберкульозному менінгіті – особливо у дітей); ригідність задніх шийних м’язів; кров у сечі; сонливість.

Усі ці симптоми можуть бути проявами інших захворювань, але завжди треба думати про туберкульоз. Щоб діагностувати туберкульоз – треба обов’язково дослідити триразово мокротиння на наявність бактерій туберкульозу та провести рентгенографію органів грудної клітки.

Шляхи передачі інфекції:

– повітряно-краплинний через крапельки мокротиння із слини при кашлі, чханні, розмові (хворий з мокротинням виділяє 15-20 млн. мікобактерій в день); вважається, що один хворий протягом року може інфікувати 10-15 здорових осіб;

– повітряно-пиловий (на відкритому повітрі зараження через пил практично неможливе, оскільки бактерії туберкульозу швидко гинуть під дією сонячного світла, зараження найчастіше відбувається у житлі туберкульозного хворого) харчовий (якщо при вдиханні достатньо 1-2 бактерій, то для зараження через рот потрібно сотні мікробів);

– контактно-побутовий (особливо при значній неохайності хворого, коли його руки, одяг, білизна, рушники і т.п. забруднені мокротинням; прямий контактний спосіб можливий і при поцілунках).

Що треба робити? Якомога швидше зверніться до лікаря. Не затягуйте час і не займайтеся самолікуванням. Своєчасне виявлення захворювання має велике епідеміологічне значення, бо після встановлення діагнозу хворому негайно призначають лікування, поширення інфекції зводиться до мінімуму через 6-8 тижнів після початку лікування, заразливість хворого знижується в десятки разів.

Якщо своєчасно звернутися і провести ефективне лікування, то туберкульоз можна вилікувати.

Туберкульоз може бути невиліковним, якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично чи зловживати алкогольними напоями, наркотиками. За таких умов бактерії туберкульозу інтенсивно розмножуються в організмі й виробляють спеціальні речовини, які протидіють протитуберкульозним препаратам, результатом чого є розвиток хіміорезистентного туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю до протитуберкульозних препаратів. При цьому протитуберкульозні препарати перестають згубно діяти на збудника, і туберкульоз стає невиліковним.

Профілактика. Найдієвішим методом профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ. Первинна вакцинація здійснюється в пологовому будинку здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя.

Ревакцинації підлягають здорові діти з від’ємною реакцією Манту. Перша ревакцинація виконується в 7-річному віці, друга – в 14 років.

Щороку в Україні хворіє до 35 % дітей, які не були прищеплені. При аналізі випадків туберкульозного менінгіту встановлено, що 82 % захворілих на цю недугу дітей були або не вакциновані, або вакцинація у них була не ефективною.

Пам’ятайте! Щоб не захворіти на туберкульоз – необхідно повноцінно харчуватися, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, а з метою раннього виявлення туберкульозу один раз в 2 роки проходити профілактичне флюорографічне обстеження, а у вогнищах туберкульозу, де є бактеріовиділювачі –дотримуватись режиму потічної дезінфекції, а саме: посуд, яким користується хворий, кип’ятити в 2 % розчині питної соди, або використовувати дезінфікуючі засоби (дезактін, жавель-хлорні таблетки) та інші, дозволені для використання в Україні за рекомендацією медпрацівників. Для хворого виділити індивідуальний рушник, постільні приналежності. Забезпечити регулярне прання білизни з кип’ятінням протягом 15-30 хвилин. Приміщення регулярно провітрювати і прибирати вологим методом із застосуванням названих вище дезінфікуючих засобів. Санвузли прибирати із застосуванням дезінфікуючих засобів (дезактін, жавель-хлорні таблетки, доместос та ін.), а надвірні туалети дозволяється прибирати з 10 % розчином хлорного вапна.Наталія Зайцева, зав. епідвідділом Мукачівської районної СЕС