Закарпатці продають свої органи через інтернет-магазини

Інтернет-магазини сьогодні кишать оголошеннями про продаж донорських органів. Серед тих, хто готовий продати свої органи в інтернеті є й чимало закарпатців:

Інтернет-магазин Free Market:

«Закарпаття. Продам нирку за 20.000 $. Готовий стати вашим донором. Мені 28 років. Аналізи, трансфер і післяопераційне лікування за ваш рахунок».

Торгівельний портал UKRBOARD:

«Закарпаття. Продам нирку. Чоловік, 29 років. Здоровий, група крові 2 мінус. Розгляну усі варіанти»

Сайт Nedug.ru:

«Закарпаття. Я готовий стати донором, продам печінку. Група крові 2+, аналізи на руках, без шкідливих звичок, абсолютно здоровий»

Сайт Bizkar.com.ua:

«Закарпаття. Виноградів. Продам нирку. Мені 19 років. Здоровий, аналізи на руках.

Сайт Bizkar.com.ua:

«Закарпаття. Продам нирку терміново. За нормальну ціну. Мені 23 роки. Шкідливих звичок не маю, 2 група крові, телефонуйте (Андрій), розгляну усі пропозиції»

До слова закарпатці не лише продають свої органи через інтернет, а й намагаються їх купити через «світову павутину»:

«Закарпаття. Потрібен донор нирки. Готовий заплатити 15 000 доларів + всі медичні витрати. Операція в одній з кращих клінік Європи. Потрібен розгорнутий аналіз крові та аналіз на гепатити. Група крові – 2+»

Як відомо, сьогодні торгівля органами заборонена законом України. За законодавством, людині яка потребує якийсь орган, можуть його пожертувати лише близькі родичі, або орган можуть забрати від померлого, за угодою з його рідними. Щодо останнього, то треба врахувати те, що орган померлої людини слід пересадити протягом 24 годин, адже пізніше орган «вмирає» і стає непотрібним.

Проте в Україні процвітає «чорний ринок», де практично кожен бажаючий може продати або придбати орган. Саме інтернет став найбільш легким способом для здійснення подібних угод.

Скільки ж може отримати українець за частинку себе? Найпоширенішим органом, з яким згодні розпрощатися українці є нирка. Вона оцінюється в 70-80 тисяч доларів. Наступне місце після нирки займають печінка і кістковий мозок. Ці органи у людини – єдині, тому їх не забирають повністю, беруть тільки частину. Ц​​іна печінки – 20-50 тис. доларів. За частину кісткового мозку на «чорному ринку» можна отримати 30-60 тис. доларів. Інше: жіноча яйцеклітина – до 16 тис. грн.

Оскільки неродинна пересадка органів від живого донора заборонена, то ті хто продають свої органи в інтернеті намагаються врегулювати ці проблеми шляхом укладання фіктивного шлюбу з тим, хто потребує орган, або шляхом підробки деяких документів. Таким чином покупець і донор стають родичами і спокійно можна пересаджувати орган. Хоча такі витівки звичайно є незаконними і людей можуть засудити як за підробку документів, так і за купівлю органу від чужої людини.

До речі, якраз через це, нещодавно, в Закарпатській області, Рахівський районний суд засудив двох рахівчан. У першому випадку постраждав покупець донорського органу, який купив нирку у жителя Рахова (продавав у зв’язку з матеріальною скрутою). У другому випадку – посередник. До слова, в обох цих випадках нирки не прижилися в організмі тих, хто їх придбав, таким чином великі гроші були заплачені дарма. А у тих закарпатців, які продали свої органи – тепер проблеми зі здоров’ям. Окрім того, один із закарпатців так і не отримав повну компенсацію за продаж свого органу. Просив 10 тисяч доларів, а йому дали тільки 6.

Спеціаліст з питань трансплантології, заступник головного лікаря ЗОКЛ ім. Новака, обласний нефролог Василь Стрижак: «Про те, що закарпатці продають свої органи в інтернеті я чую вперше. По-перше, це незаконно, але ті хто продає розраховують на те, що зможуть обійти закон. По-друге, це вчинок про який вони можуть пошкодувати. За 18 років, поки я працюю лікарем, до мене підходило троє людей, які хотіли продати свої органи через матеріальну скруту. Але у них нічого не вийшло. Я їм пояснив, що в Україні це незаконно і сказав, що цим самим вони можуть зробити себе каліками. Порадив їм шукати інші джерела прибутку. Окрім того, на Закарпатті, трансплантації не роблять. На Україні є 7 спеціалізованих центрів, де це роблять».

Також Василь Стрижак повідомив про те, що сьогодні на Закарпатті є 25 людей, яким вже пересадили донорські органи. З них: 19 − з трансплантованими нирками і 6 − з печінковими трансплантантами. Шестеро з них − це діти, 19 – дорослі. Із цієї кількості хворих, тільки 6-ти трансплантували нирки в Україні, інші ж звернулися до закордонних медиків. Комусь віддали свої власні органи – родичі, а комусь дістались органи від померлої людини, з батьками якої попередньо була укладена угода.

Окрім того, сьогодні в Закарпатській області є 70 чоловік, яким необхідна пересадка нирки. Не зважаючи на нирково-замісну терапію, пацієнт все ж краще почуває себе при трансплантації нирки. Адже це унікальний орган, усі функції якого не може замінити ніяка терапія. Пересаджений орган набагато краще соціально адаптує хворого. Також в області є близько 2000 чоловік, яким потрібно пересадити печінку. До слова, близько 250 закарпатців у цьому році вже померли через те, що не змогли знайти собі донора та отримати нову печінку. Що стосується трансплантації печінки, то в останні роки населення Закарпаття страждає на цероз печінки. Головна проблема – в трансплантології (на відміну від штучної нирки) немає ні штучної печінки, ні інших видів діалізних методик. Тому всі хворі на цероз печінки − це потенційні кандидати на пересадку печінки. Це єдина методика на сьогодні, яка їм може продовжити життя.

За словами Василя Стрижака дещо «оживити» українську трансплантологію повинні нові зміни до Закону України про трансплантологію. У змінах йдеться про так звану «презумпцію згоди». Тобто в Україні буде діяти “прижиттєва згода” людини на забір її органів після смерті. Якщо людина дасть письмову, завірену нотаріусом заяву, що він не хоче надавати після трагедії свій орган комусь, в нього не забируть його. Якщо людина нічого не писала – заберуть. Проте зміни до закону ще не прийняті. Така система ефективно діє, до прикладу, в Білорусії.

Тож, можливо, тільки після врегулювання законодавства про трансплантологію, можливість отримання органів від померлої людини і таким чином зменшення дефіциту донорських органів кількість подібних оголошень в інтернеті зменшиться. Лікарі-трансплантологи попереджають: жива людина, яка продає свої органи ризикує залишитися інвалідом на все життя, значно зменшити свою працездатність, а часто наштовхнутися й на шахраїв, які розраховуються з донорами лише частково.

Ми намагалися зателефонувати закарпатцям, що продають свої органи в інтернеті і запитати про причини, які змусили їх піти на таке, втім, ніхто з них протягом доби так і не узяв слухавку - прим. авт.

Віктор Тар