Відпочинок на Закарпатті: де відпочити і куди поїхати?

Невичерпні туристичні ресурси Закарпатського краю. Захоплюючись красою природи, тут можна вивчити самобутнє народне творчість, зануритися в історію, поправити здоров’я, за кулінарними маршрутами вивчити місцеву кухню, а на винному шляху пізнати істину. Край, де цвіте магнолія, сакура і японський персик ... Мова йде не про країну Вранішнього Сонця. Ця дивна місцевість знаходиться в нашій країні. Це Закарпаття. Наприкінці квітня - початку травня в закарпатських містах цвіте сакура. У туристів є два тижні, щоб помилуватися цим прекрасним видовищем. Звідки ж з’явилося це дивовижне дерево, що асоціюється з Японією, на Закарпатті? Коли ця місцевість знаходилась у володінні чехів, місцеві ботаніки вирішили прикрасити міста сакурою. Благо, клімат для цього дерева тут сприятливий. Одночасно з сакурою зацвітає і магнолія - і міські пейзажі стають ще більш прекрасними. Центр Закарпаття - місто над річкою Уж. Ужгород - одне з найдавніших слов’янських міст, на місці якого раніше було поселення східнослов’янського племені білих хорватів. Саме вони і є прабатьками сучасного місцевого населення. Головна визначна пам’ятка міста - замок-фортеця, збудований у X ст., Який за всю історію свого існування жодного разу не був захоплений. По двох набережним річки Уж тягнеться найдовша в Європі липова алея (2 км 200 м). Один з найдревніших мостів Ужгорода - кам’яний Пішохідний - зв’язує Старе місто і Нове місто. У різний час територія Закарпаття перебувала у складі різних держав - Угорського королівства, Трансільванського князівства, Австрійської імперії, Австро-Угорщини, Чехословацької республіки, Угорщини, СРСР. У міській архітектурі проглядаються панівні епохи. Приміром, у другому за величиною місті Закарпаття Мукачеві будівлі багатопланові і цікаві. В Австро-Угорська період, коли забудовувався місто, влада оголосила конкурс, головна умова якого йшлося: всі будинки повинні відрізнятися один від одного. Тут же поруч знаходяться і чеські споруди, створені в стилі примітивізму. У годині їзди від Мукачева знаходиться старовинне місто Виноградів. Самий старий пам’ятник архітектури старовинного Севлюша (так раніше називалося місто) - францисканський костел Вознесіння Ісуса Христа (XIV-XVII ст.), Що мав як релігійне, так і оборонне призначення. Севлюш отримав статус королівського міста раніше, ніж Ужгород та Мукачево. Це було Севлюшское (по типу Магдебурзького) право, за яким люди звільнялися від податків і платили королю податок тільки раз на рік. "Європу в кожне село!" Під таким девізом живуть місцеві жителі. Кожне із закарпатських сіл, які й селами назвати важко, має свої історію, традиції та особливості. Проїжджаючи повз цих милих куточків, захоплюватися акуратними полями і доглянутими будинками, де в кожному дворі цвіте магнолія - символ домашнього затишку. Місцева визначна пам’ятка - вузькоколійка - зв’язує закарпатські села: три вагони, в яких розміщується по 35 чоловік, тягне від пункту до пункту тепловоз. Так склалося історично, що закарпатці - люди не бідні, вони постійно їздять на заробітки закордон, а господарство своє ведуть з особливою турботою і старанням. Жителі села Нижня Абша (до речі, самого багатого в Закарпатті) живуть за принципом "мій дім краще, ніж у сусіда", тому в багатьох будинках можна нарахувати до 50 кімнат. Ще одне з найбагатших сіл - Заріччя. Населяють його люди віруючі, віра яких забороняє бадьоро себе міцними напоями і стикатися з інфернальним джерелами інформації. І поки у більшості з нас алкоголь і телевізор віднімають дорогоцінний час, зареччяне працюють: вирощують ранню капусту, редис, огірки... Задивляються на краси краю і благодатний грунт західноєвропейці. Так, на схилах Берегово французький актор Жерар Депардьє придбав кілька виноградників. Жителів с. Тур’я Ремети називають "жаблярнікамі", так як вони вживають в їжу жаб’ячі лапки. А виникло дане пристрасть у місцевих мешканців ще у XVIII ст. завдяки заповзятливому французові, який одружився з односельчанкою їх і переселився в ці краї. Але закарпатці ласують не тільки жаб’ячими окости. З 2002 р. справжні гурмани віддають перевагу місцевий сир. В с. Нижнє Селище варять справжній швейцарський сир. Тут знаходиться єдина в Україні сироварня, де за швейцарськими технологіями і на їх же обладнанні готують не звичні для нас на смак і запах три види сиру: "Селезскій", "Хуст", "Нарцис Карпат". Бажаючим зануритися в процес виготовлення сиру пропонується екскурсія на підприємство з дегустацією сирів. Після неї сподобалися сири можна придбати. Неймовірний пікнік чекає на тих, хто завітає на форелеве господарство в с. Довгому. Спочатку вам видадуть вудки, за допомогою яких в ставку, просто кишить фореллю, без праці можна виловити собі смачний обід. Тут же на грилі вам рибу і зажарять. Кожен населений пункт Закарпаття може похвалитися що проходить в ньому фестивалем. Щорічно тут проходить близько 150 заходів, і їх кількість з року в рік зростає. Де народжуються цілющі джерела Місцеві жителі кажуть, що на Закарпатті легше знайти мінеральну воду, ніж просту. Курортні ресурси краю налічують близько 500 мінеральних джерел, води яких застосовуються в бальнеотерапії, лікувальних ваннах і басейнах, а також для пиття. Найбільше тут гідрокарбонатно-натрієвих вод, якими лікують захворювання шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи: в с. Солочин - типу "Лужанська", в с. Поляна - "Поляна купель" і "Поляна Квасова", вода "Шаянська" близька до "Боржомі". Крім того, зустрічаються арсенові ("Гірська Тиса"), сірководневі ("Синяк") і сіліціевие ("Колос") води. Останнім часом активно розвиваються курорти, які використовують для лікування пацієнтів термальні води. Так біля підніжжя гори Чорної, в передмісті м. Виноградів, розташований санаторій "Теплиця". Санаторій багатопрофільний, а найбільш ефективно тут проходять лікування хворі із захворюваннями опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, суглобів, периферичної нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Основний ресурс санаторію - термальні мінеральні води трьох типів: "Теплиця", "Олегівська" і "Кушніцкая". Домінантного елемента у воді, яка використовується для лікування, немає, але спільна дія всіх її складових дає вражаючі результати. Основою санаторно-курортного лікування в "Боржаві", як і в "Теплиці", є місцеві мінеральні води: "Крушніцкая", "Боржавська", "Олегівська". В обох санаторіях басейни наповнені мінеральною водою, тому перебування в них обмежена за часом. Про результативність лікування міцними напоями ходять легенди. І якщо в "Медоборах" на Тернопільщині лікують свіжим нефільтрованим пивом, то в краю виноградників сам бог велів лікувати вином. Закарпатські вина славилися здавна і підносили до царського столу. Винотерапія в "Боржаві" - це не тільки вживання напою всередину (строго за призначенням лікаря і в певних дозах), але і прийняття винних ванн. Переклад: Іван Гарагонич