В Ужгород на "Ерделівські читання" з’їхались науковці з-за кордону

Сьогодні в Закарпатському художньому інституті розпочала роботу щорічна (з 2003 року) Міжнародна науково-практична конференція «Ерделівські читання». Конференція носить ім’я Адальберта Ерделі – основоположника закарпатської мистецької школи, засновника першого художнього освітнього закладу в краї, письменника, філософа, мистецтвознавця.

На пленарних і секційних засіданнях, що цьогоріч зібрали європейську та українську мистецьку еліту, відбудеться предметна розмова про митців і їх творчість, накреслюватимуться шляхи розвитку мистецтва, його інтеграції у світовий художній процес, формуватиметься мистецьке середовище, яке вестиме на рівні аналітичних, концептуальних дискурсів діалог про багатобарвність, само-достатність та самобутність українського мистецтва, його минулого, сьогодення і майбутнього.

Матеріали попередніх конференцій опубліковано у «Віснику Закарпатського художнього інституту». Уже побачило світ шість випусків (перші чотири у форматі спецвипусків «Вісника Львівської національної академії мистецтв»).

Цьогоріч до участі в конференції зголосилося понад сотню науковців з мистецьких навчальних закладів, наукових та мистецьких установ з різних куточків України та закордону. Викликають інтерес не лише персоналії, хоча й це свідчить про неабиякий престиж участі в науковому житті Закапатського художнього інституту, але й заявлені науковцями теми, що демонструють широкий спектр науково-дослідницьких інтересів.

Зокрема, Олена Оленіна, професор, доктор мистецтвознавства, проректор Харківської державної академії дизайну і мистецтв (Україна, м. Харків) виступатиме з темою «Реклама як явище художньої культури», Євген Антонович, ректор, професор, завідувач кафедри етнодизайну і дизайну реклами, кандидат педагогічних наук (Україна, м. Київ) говоритиме про «Етнодизайн у контексті розробки системної україноцентричної гуманітарної політики», Роксолана Шафран, проректор з науково-педагогічної роботи, доцент, кандидат мистецтвознавства (Україна, м. Львів), зосередить увагу на «Системних звʼязках мистецьких навчальних закладів: механізми вдосконалення», Ростислав Шмагало, декан факультету історії та теорії мистецтва ЛНАМ, доктор мистецтвознавства, професор(Україна, м. Львів). презентуватиме унікальне видання «Енциклопедії художнього металу», про проблеми художньої кераміки доповість Орест Голубець, професор, док¬тор мистецтвознавства, завідувач кафедри художньої кераміки ЛНАМ, а Світлана Коновець, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, доктор педагогічних наук (Україна, м. Київ) зосередиться на особистісному підхіді до естетичного та етичного виховання студентської молоді.

Стала вже звичною присутність в науковому, культурно-мистецькому та громадському житті Закарпаття академіка НАН України, професора, доктора фі-лологічних наук Миколи Мушинки (Словаччина, м. Пряшів). Лише в цьому році з його іменем пов’язано кілька поважних подій. Презентація підготовленої ним праці Івана Панькевича про фольклористику Івана Югасевича, як і оприявлення власне фольклорних записів з 1806 року не пройшли повз увагу не лише науковців та студентів вищих навчальних закладів нашого міста, але й набули ширшого розголосу як в Україні, так і в Словаччині. Знову ж, видана з його ініціативи праця о. Степана Папа «Велика боротьба» є не лише сплатком боргу перед світлою пам’яттю автора, але й поважним науковим підґрунтям утвердження національної ідеї в душах наших сучасників. На цей раз Микола Мушинка не зраджує собі й знову відкриває цілком невідому для нас сторінку не такої вже й давньої минувшини. Його тема: «Тарас Кущинський ‒ чеський художній фотограф українського походження». Не дивно, що до участі в конференції не без посередництва нашого академіка долучився й Лукаш Бабка, директор Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки (Чехія, м. Прага), який нещоданим потужно прозвучав в українському культурному середовищі першокласним виданням фотоальбому Рудольфа Гульки «Зниклий світ Підкарпатської Русі».

Вперше до науково-мистецького форуму в Закарпатському художньому інституті зголосився Прокіп Колісник – оригінальний і визначний майстер живопису, не надто, однак, у нас знаний. Є підстави сподіватися на пожвавлення співпраці й інтенсивніше наповнення культурологічної атмосфери Закарпаття новими смислами. Його тема: «Кольорові мелодії між Сходом і Заходом: Дезидерій Миллий – фантастичні краєвиди».

Анонсувати є що, і це не було б зайвим. Та очевидним є факт, що науково-мистецьке життя в ЗХІ й довкола нього має не лише гідні набутки, але й містить неабиякі потенції, що цілком відповідає творчій натурі Адальберта Ерделі, ім’я якого аж ніяк не випадково освячує це дійство.