Мешканці декількох вулиць Ужгорода відстояли право на власні подвір’я

В Ужгороді відбулася прес-конференція представників громадськості, завдяки активній позиції яких вдалося відстояти право мешканців одинадцяти багатоповерхівок по вул. 8-го Березня, Можайського, ген. Свободи на відпочинок у своєму дворі.

Свою перемогу активістам вдалося закріпити рішенням Вищого господарського суду України, – інформує Ужгородський прес-клуб.

Щодо цієї ситуації активіста Наталія Машкаринець розповіла: «У 2008 році міська рада на чолі з міським головою Сергієм Ратушняком віддала середину території нашого двору, яка включає футбольне поле і спортивний майданчик з тренажерами в оренду на 5 років приватній фірмі «Закарпатінвестбуд» для будівництва багатоповерхівки. Після спроб забудовника розпочати будівельні роботи, люди просто йому цього не дали зробити, ставши на захист подвір’я. У грудні 2013 року забудовник намагався продовжити собі оренду землі, але депутати міськради не проголосували за це. Відтак, ділянка повернулась в користування громади. Однак, через півтора року ТОВ «Закарпатінвестбуд» звернулось до суду з вимогою, щоб суд продовжив їм оренду і зобов’язав міськраду підписати договір оренди землі на новий термін – до 2019 року. Через декілька місяців судових засідань в різних інстанціях Вищий господарський суд України своїм рішенням захистив право понад чотирьох тисяч ужгородських мешканців на власний двір».

Депутат першого скликання Ужгородської міськради 1991-1994 років Людвіг Філіп зауважив: «Мене, як колишнього депутата міськради, дивує позиція сучасної міської влади протягом останніх десятиріч, коли роздаються ділянки вже у тих забудовах, які були розплановані ще роки тому. Там, де ми проживаємо, не планувалося ніякої заправної станції (навпаки, повинен був бути побудований парк). Ми протестували, але все одно землю виділили і збудували АЗС. У нашому мікрорайоні багато дітей, їм потрібен простір для прогулянок. Натомість влада знову виділила ділянку забудовнику. Ми вирішили відстоювати свої права у суді. Хотілося б, щоб перипетія навколо ділянки закінчилася раз і назавжди. Там є дитячий майданчик, тренажери, замість яких хочуть звести ще будинки та гаражі. Просимо, щоб міська влада, а також новий мер (ще навіть не знаючи, хто переможе на виборах) добре знали проблему нашого міста і хвилювалися за його долю».

За словами Л. Філіпа, йому боляче дивитися на історичний центр міста, який у своєму дитинстві він бачив зовсім інакшим. «Хотілося б, щоб депутатами обрали саме тих людей, які проживають у мікрорайоні, від якого балотуються. Ми б хотіли, щоб депутат був обраний саме від нашого району», – каже мешканець. Зважаючи на немалий життєвий досвід, він каже, що хотів би бачити у міськраді понад 80 % молодих людей.

Активістка Анна Потапова розповіла: «Ми просто не знали про те, що землю у нашому дворі виділили під забудову. Зараз бази даних почали відкривати і ми можемо побачити двір свого будинку у публічній кадастровій карті. Так, мешканці побачили у 2013 році, що планується у нашому дворі. Нам пощастило, що в одному з будинків нашого району живе адвокат Наталія Майстренко, яка стала на наш захист і підключила громадськість, за що ми їй дуже вдячні. Проблема у тому, що наше законодавство фахові юристи завжди можуть трактувати, кому як вигідно. І приватне підприємство, хоч міськрада і припинила договір оренди, зуміло його пролонгувати. Тоді почалися суди – перший відбувся у травні 2015 року. За ним – засідання і апеляції, аж до столиці».

«Громадськість не байдужа, люди хочуть відстояти своє право, але не завжди мають до кого звернутися, нема людей, які доведуть справу до кінця. Нам пощастило, що у нашому дворі є такі люди», – каже А. Потапова. 

Для захисту свого подвір’я на майбутнє (до речі, практично єдиного такого просторого двору між багатоповерхівками в Ужгороді) мешканці планують створити ОСББ із 12 будинків.

«Зазначена історія показова, враховуючи декілька моментів. Перш за все, необхідно зазначити, що мешканці не опинилися б перед загрозою забудови свого двору, якби у свій час депутатський корпус міста, який покликаний представляти інтереси мешканців, не прийняв очевидно корупційне рішення. По-друге, активна позиція ужгородців довела, що спільними зусиллями громада може дієво захищати свої права.

Очевидним є і той факт, що депутатський корпус міста, який формально представляє інтереси мешканців, часто приймає рішення, які суперечать інтересам громади, яка їх обрала. Зазначений випадок – далеко не єдиний приклад подібних рішень міськради з ознаками корупції. Безсумнівно, що міська влада потребує повного оновлення. Переконані, що нова міська рада має формуватися навколо принципів реального захисту інтересів громади, а не для реалізації бізнес-інтересів тих чи інших бізнес груп», – каже Наталія Машкаринець.