Ми вдячні людям доброї волі за їх турботу, – закарпатець, який повернувся із зони АТО

Нещодавно з відрядження в зону АТО повернулись правоохоронці зведеного загону закарпатської міліції, які впродовж місяця несли бойове чергування в Артемівську (Бахмуті). Серед них і один із братів Терпаків. Олег повертався зі Сходу країни, а Василь саме їхав туди.

Про те, які завдання виконували тячівські міліціонери на сході та як минала їх служба, розповів 34-річний Олег Терпак. Поїхати на схід правоохоронець планував давно, відколи міліціонерів із Закарпаття почали відправляти у зону АТО. А спонукало його до цього бажання зупинити безлад, який панує на Донбасі, та не допустити просування терористів на решту території  країни. 

До зони проведення антитерористичної операції закарпатські правоохоронці відправилися 11 вересня. У Артемівську їх зустрічали славнем України у виконанні колег, яких вони  мали підмінити. Проживали хлопці у гуртожитку місцевого педінституту. А під час службового виконання на блокпостах –  у вагончику. Олег розповідає, що здійснювали  добове вартування: одну добу чергували на блокпостах, іншу - відпочивали. Але якщо виникали якісь надзвичайні ситуації, виділялося всього десять хвилин на збір і повне екіпірування. І тоді виїжджали чи  підсилювали блокпости, допомагали артемівським колегам затримувати злочинців. 

Тячівські правоохоронці почергово прилучалися до служби на трьох блокпостах, перебування на кожному з яких мало свою особливість. Олег Терпак зауважує, що доволі напруженими були дні, коли вартували на посту при в’їзді до Артемівська. За добу цей  прохід перетинали майже  5 тисяч автомобілів. Кожен транспорт необхідно було обстежити і перевірити документи водіїв. На кожен такий огляд правоохоронці витрачали по 5 хв. При в’їзді до міста формувались кілометрові затори.  

 -  Такі перевірки були вкрай необхідні, - пояснює Олег Васильович. - Адже основним  завданням  міліціонерів  було не допустити в місто прорив сепаратистів. Також у наші обов’язки входило перекриття  нелегального обігу зброї, наркотиків, фільтрація осіб, які могли би бути диверсантами, їх затримання з подальшою передачею до Артемівського міськвідділу міліції та штабу АТО.  

Виконуючи свої прямі обов’язки на варті, міліціонери неодноразово затримували правопорушників. Виявлялося, що громадяни, які не дотримувались букви  закону, ще і  не мали при собі необхідних документів та намагались перетнути блокпост, перевозячи контрабанду. Олег Терпак пригадує випадок зі своєї служби: жінка, водій автомобіля,  намагалась оминути міліцейських на великій швидкості. Вона не зупинилась навіть на вимогу й проїхала перший рубіж. А ще збила сторожову собаку Сніжка, який допомагав правоохоронцям нести службу. Коли ж горе-водійку зупинили, то не виявили при ній документів, а сама затримана погрожувала правоохоронцям фізичною розправою. Порушницю передали місцевій міліції. 

Вистачало правопорушень й на інших блокпостах. Один з них знаходився неподалік села, що було підконтрольне ДНР. Через нього часто проходили жителі окупованих населених пунктів, намагались перетнути його й контрабандисти, перевозячи з Артемівська до підконтрольної сепаратистами території продукти без належних документів. А ще –  неподалік блокбазилунали канонади. 

– Стріляли та підривали снаряди сепаратисти, які періодично відкривали вогонь на  позиції наших військових. До речі, один з підрозділів українських бійців знаходилась неподалік нашого блокпоста. Військові прикривали наш пост, а ми стежили за тим, аби з ворожої території не проникнули диверсанти та спецтехніка, – розповідає Олег Терпак. - Нести службу на блокпості допомагали й добре навчені сторожові пси,  яких напередодні підібрали на вулиці. Вони були надійними нічними охоронцями, адже краще за нічні пристрої бачення могли визначити чужинця, що наближався. 

Закарпатці також охороняли й стратегічно важливі об’єкти та стежили за порядком у місті. Так, під час рейду в Артемівську група силовиків, у складі якої був тячівський міліціонер Олександ Молнар, затримали сепаратиста, який нібито працював таксистом, а насправді «зливав» інформацію ворогові про місця розташування та кількість українських військових. Злочинця передали тамтешній міліції. З тутешніми правоохоронцями, зауважує  Олег Терпак, закарпатські колеги тісно співпрацювали, вони обмінювались інформацією про правопорушників та передавали артемівським колегам затриманих. 

Дружні стосунки склались у тячівських правоохоронців й з місцевим населенням. Олег Терпак зазначає, що це немала заслуга тих міліціонерів, які перебували у Артемівську під час попередніх ротацій. Адже містяни зрозуміли, що силові структури прагнуть допомогти їм й готові захищати цілісність України. 

Тячівці часто ділились своїми продуктами з артемівцями. А ті, натомість, приносили їм свіжі овочі та фрукти з власних городів. Велику підтримку українській армії та правоохоронцям надавав артемівський лікар-стоматолог, який безкоштовно лікував бійців. 

- Цей лікар патріот. Усі члени його родини спілкуються українською, а на свята зодягаються у вишиванки, - розповідає наш співрозмовник.

Тепло прийняли тячівських правоохоронців не тільки місцеві мешканці, поталанило їм й з погодою. Хоч зазвичай жовтень на сході дощовий, однак за час перебування на сході України у наших силовиків було тільки два дощових дні, а загалом, інші дні були сухими й сонячними. 

Відчували міліціонери й підтримку з тилу. Часто від рідних та колег отримували посилки з харчами та теплим одягом. На блокпости приїжджали до хлопців й волонтери, привозили цигарки та продукти. 

 - Ми вдячні людям доброї волі за їх турботу, бо часто ті речі, що отримували від них, могли передати військовим. Адже ті потребували їх більше за нас. – розповідає Олег. 

За можливості правоохоронці спілкувались з рідними та колегами по телефону. Саме їх моральна підтримка й надавала сили вистояти. 

 - Моя родина, звісно ж, переживала за мене. Однак щоразу, спілкуючись по телефону, я їх заспокоював, що у мене все добре. Окрім моральної підтримки, моє рішення йти на підмогу артемівським правоохоронцям, у буквальному розумінні цього слова,  розділив й молодший брат Василь. – розказує міліціонер Олег Терпак. 

Василь Терпак у складі чергового зведеного загону закарпатської міліції підмінив свого старшого брата Олега та його товаришів на блокпостах в Артемівську. 

 - Коли до Артемівська приїхав закарпатський загін правоохоронців, що мали замінити нас, то у його складі був і мій молодший брат. Однак для мене це не стало несподіванкою. Я відчув гордість за нього. Адже нам обом ще з дитинства мама прищепила любов до України та свого народу. Тим більше, що ми з братом однодумці й переконані, що боронити свою державу - це обов’язок кожного справжнього патріота, – розповідає Олег. 

Василь Терпак вже третій тиждень несе службу в Артемівську. Як і його брат, намагається допомогти українцям на сході вберігати край від недоброзичливців, підтримує порядок у місті й не забуває настанови батьків: чесно й справедливо служити своєму народу.