"Крапелька любові" від Ракошинського Свято-Покровського монастиря

Життя  23 липня 2013 року, 09:21 3381
З благословення Високопреосвященнішого Феодора архієпископа Мукачівського та Ужгородського, Свято – Покровський чоловічий монастир, що в селі Ракошино, вже вдруге провів літній дитячий табір – «Крапелька любові». З 15 по 18 липня діти мали змогу відпочивати у мальовничому куточку краю – с. Лісарня. Три дні духовних розмов, молитов, веселих ігор, щирого спілкування, спільного вирішення складних запитань не пройшли марно. Як завжди, табір почався з молитви, благословення священика, роз’яснення правил та поселення. Останнє проходило дуже цікаво, адже не кожен спав у наметах. Для когось це був перший хороший досвід зближення з природою. Особлива увага приділялася церковному вихованню. У таборі працювала анонімна пошта, де можна було писати запитання, які діти не наважувалися задати прямо. На них відповідали священики за вечірніми посиденьками. Біблійні уроки проводив архімандрит Іларій ( Гаврилець ). Теми були різні: старий і новий заповіти, правила правильного хрещення, віри в Бога, відвідування богослужінь, церковних символів. Трапеза завжди починалась і закінчувалася молитвою та благословіням священика. О. Іларій постійно наголошував, що їсти маємо в тиші, аби таким чином проявити свою вдячність Богу. Вечірні та ранкові молитви проходили перед іконою Покрови Божої Матері з свічками в руках. Насичений графік: підйом, ранкові молитви, зарядка, прибирання, сніданок, біблійний урок, вільний час, ігри (естафети, квести, спартакіади) - виховував у дітей командний дух, терпіння, взаємодопомогу та вміння не здаватися. Останній день пройшов під знаком багатьох сюрпризів, сліз, обіймів, обмінів телефонами, вдячних молитов. Розмова у колі при свічках, напутнє слово священика і трішки більше ніж за звичай мовчання, адже нікому не хотілося їхати. Останні таборові ігри - жваві, яскраві. У цей же день було і найдовше купання у басейні і відбій пізніше ніж зазвичай. А ще, мабуть, найтепліша за весь табір розмова зі священиком. Розповідь вражала своє духовністю, проникливістю й душевністю. А такі речі не забуваються і залишають довгий слід у маленький серцях. Духовність табору – ось що було головним. Троє монахів: о. Іларій (Гаврилець), о. Мелетій (Бонь) та архідиякон Іларій (Іванов). Своїм прикладом, терпінням, увагою, постійним ентузіазмом, мудрими розмовами змінили всіх 30 – ох «крапельчан». Вони приблизили їх іще на крок до становлення зразковими християнами. Вадим Гайдиш, Мукачівська православна єпархія
Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0