На Закарпатті розвиватимуть альтернативні джерела енергії

На розгляд депутатів Закарпатської облради вноситься проект рішення про Програму енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016-2020 роки. Запропонована Програма може дати добрий старт багатьом творчим ініціативам з енергозбереження.

Адже вона спрямована на комплексне вирішення проблеми підвищення ефективності використання та зменшення споживання енергоресурсів усіма галузями суспільного господарства, розширення обсягів використання і сфери застосування нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії, використання інноваційних технічних, технологічних, організаційних рішень, створення економічно привабливих умов для інвестиційних проектів у регіоні, – зазначає прес-служба Закарпатської обласної ради.

Слід зазначити, що основною метою розробки заходів з енергоефективності є скорочення використання природного газу населенням області. За підсумками 2015 року основним споживачем природного газу в області було населення – на його долю припадало 80,5% від усього спожитого газу (для порівняння – у 2005 році споживання природного газу населенням становило 63,9%). Решта використання природного газу торік розподілилося так: промислові споживачі – 5,2%; культові споруди релігійних організацій – 0,3%; бюджетні організації – 5,2%, нормовані виробничо-технологічні втрати становили 8,8%.

Власне виробництво електроенергії за 2015 рік становить 128,8 млн кВт/год, що складає 7,4% від загального споживання, і зосереджено на 8 гідроелектростанціях загальною потужністю 37,06 МВт та трьох сонячних електростанціях загальною потужністю 18 МВт. Крім того, на території області електрична енергія виробляється з біогазу, проте минулоріч обсяг її виробництва на даному об’єкті був незначним – всього 1,2 тис.кВт.год.

Для збільшення власного виробництва електроенергії та розвитку відновлювальних джерел енергії в області у 2015 році введено в експлуатацію малу гідроелектростанцію у с. Нижній Бистрий Хустського району. Зазначене в певній мірі збільшує енергетичну незалежність області.

Стратегічною метою виконання завдань з енергозбереження є визначення напрямків скорочення обсягів енергоспоживання в усіх сферах господарювання, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, забезпечення реалізації загальнодержавної стратегії скорочення споживання природного газу та зменшення енергетичної залежності держави від його імпорту.

До речі, за даними Інституту відновлювальної енергетики, Закарпатська область має великий потенціал в сфері отримання енергії з ВДЕ і є єдиною областю в Україні, технічно-досяжний енергетичний потенціал відновлювальних джерел енергії якої становить 3,27 млн. т у.п. при споживанні 1,29 млн. т у.п. (253%).

У структурі відновлювальних джерел енергії Закарпаття 60,0% припадає на малу гідроенергетику та геотермальну енергію, 22,0% – на енергію біомаси, 9,0% – на енергію вітру, 5,0% – на енергію довкілля, 4,0% – на енергію сонця.

Специфіка Закарпаття дозволяє застосовувати досить широкий спектр видів альтернативного опалення, адже мінерально-сировинна база області на 3,%% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напряму (родовища газу та бурого вугілля, термальні води тощо).

Тому метою цієї Програми є оптимізація паливно-енергетичного балансу регіону за рахунок розвитку перспективних напрямів щодо виробництва паливно-енергетичних ресурсів та контролю за їх споживанням; скорочення споживання природного газу населенням (у томі числі ОСББ та ЖБК) за рахунок проведення інформаційних кампаній, спрямованих на популяризацію заходів з енергозбереження, та часткового відшкодування відсоткових ставок за залученими в кредитно-фінансових установах кредитами, що надаються фізичним особам на впровадження енергозберігаючих технологій в межах державної програми підтримки енергозбереження; відносне скорочення видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів в бюджетних установах, у тому числі за рахунок переведення котелень бюджетних установ на альтернативні види палива; створення регіональної системи моніторингу і контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів на всіх рівнях управління, підвищення рівня достовірності статистичної інформації.

Очікується збільшення власного виробництва електроенергії щороку не менше ніж на 2%, за весь період дії Програми – не менш, ніж на 10 %.

Скорочення споживання природного газу щороку в межах 3-5%, за весь період дії Програми – в межах 10-20%. Скорочення споживання природного газу населенням щороку в межах 3-5%, за весь період дії Програми – в межах 10-20%.

Фінансування заходів виконання Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших залучених джерел фінансування (інвестиційні кошти, кошти підприємств, населення та інші).

Прогнозні обсяги та джерела фінансування такі: державний бюджет - 530,6 млн грн, місцевий бюджет – 74,9 млн грн, інші, залучені відповідно до законодавства кошти – 451,8 млн грн. Всього – 1057,3 млн грн..
– Головне багатство Закарпаття – ліси, ними вкрита більшість території краю. Тому використання деревних ресурсів, зокрема паливних брикетів, гранул, тріски та пелет на сьогодні – справді один із найбільш оптимальних варіантів для обігріву бюджетних установ, соціальних закладів, особливо в гірських районах області, – зазначає голова облради Михайло Рівіс.

На його переконання, слід розвивати виробництва енергії також з відходів деревини. Адже за словами фахівців, щорічно на лісосіках залишається майже 250,0 тис. куб.м відходів деревини, які не переробляються через відсутність технологій та відповідної техніки, зокрема спеціальних причепів до тракторів, що здатні переробляти на місці пні, коріння, гілки тощо. Сумарний потенціал деревної сировини становить понад 1,3 млн. куб.м, з якої можна виготовити понад 600,0 тис. тонн гранул, що дасть змогу замістити майже 300,0 млн. куб.м газу. Словом, ця Програма може дати добрий старт багатьом творчим ініціативам з енергозбереження.