Від Бузулука до Праги (ФОТО)

Життя  21 грудня 2012 року, 15:39 541
Українська делегації відвідала Прагу, де взяла участь у вшануванні пам’яті тих людей, які брали участь в боях з фашистськими загарбниками на радянсько-німецькому фронті. До складу делегації ввійшли: В.Є. Шилов – генерал-лейтенант у відставці, почесний голова Закарпатської обласної організації "Клуб 128 дивізії"; О.Р. Звездін – голова Мукачівської міської організації ВСУВ; О.Г. Мартинець – голова ради Закарпатської обласної організації "Клуб 128 дивізії"; В.Т. Бужан – голова Закарпатської обласної організації ВСУВ; Л.І. Звездіна – відповідальний секретар Мукачівської міської організації ВСУВ; М.М. Бондарук  – заступник голови президії Закарпатської обласної організації "Клуб 128 дивізії"; В.В. Лихольот  – голова секретаріату Закарпатської обласної організації "Клуб 128 дивізії".

Коротко з історії. Генерал армії Людвік Свобода - колишній командир 1-го Чехословацького армійського корпусу - розповідає у своїх спогадах про формування на радянській землі в роки Другої світової війни чехословацьких частин і про їх участь в боях з фашистськими загарбниками на радянсько-німецькому фронті. Докладно описуються бої чехословацьких військ біля села Соколова, південніше Харкова, біля Києва та Білої Церкви, участь 1-го Чехословацького армійського корпусу в Карпатсько-Дуклінской операції і в бойових діях по визволенню Чехословаччини. Автор наводить багато прикладів бойової співдружності радянських і чехословацьких воїнів і їх героїчних подвигів у боях з гітлерівцями. "До нас надходили повідомлення про криваві безчинства гітлерівців у Словаччині. Це відбувалося недалеко від нас, саме там, де ми наносили головний удар. 19 листопада 1944 року, в той самий час, коли ми вели напружені бої за гору і прилеглі до неї висоти, близько двох тисяч гітлерівців оточили село Токаік в Стропковском районі. О пів на сьому ранку вони вдерлися в село і зігнали всіх чоловіків до костелу. Всього тридцять чотири людини, з яких старшому було сімдесят два роки, а молодшому - сімнадцять років. Фашисти наказали їх дружинам і матерям принести продовольства на три дні, заявивши, що відправляють чоловіків на оборонні роботи. Близько чотирьохсот озброєних до зубів гітлерівців відвели чоловіків метрів на двісті від села, і тут фашистський офіцер прочитав їм наказ, в якому говорилося, що селяни Токаіка засуджені до смертної кари за допомогу партизанам. Після цього всі тридцять чотири людини були розстріляні. Повернувшись в Токаік, гітлерівці вигнали з будинків жінок і дітей і спалили село.Двоє з тридцяти чотирьох все ж пережили цю варварську розправу: Андрій Стропковский і Михайло Медвідь. Вони були поранені, і гітлерівські бандити не помітили цього. Підійшли незабаром радянські воїни і врятували життя Стропковскому і Ведмедеві".



Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0