Питання гендерної рівності обговорили на прес-конференції в Ужгороді

Життя  22 червня 2016 року, 09:24 997

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція на тему «Забезпечення принципу гендерної рівності та недискримінації при здійсненні правосуддя» з метою висвітлення проблеми доступу жінок та чоловіків до правосуддя та презентації проведеного громадською організацією «Центр «Жіночі перспективи» моніторингу судових рішень з питань захисту від гендерної дискримінації, що здійснювався за підтримки Проекту USAID «Справедливе правосуддя».

У рамках проекту було проаналізовано близько 1 500 судових рішень у цивільних, кримінальних та адміністративних справах. Окрім того, було проведено фокус-групи із суддями та адвокатами, що дало можливість обговорити проблеми захисту від дискримінації за ознакою статі у судах. Аналіз судових рішень, зокрема, показав, що не дивлячись на те, що закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» діє з 2005 року, судова практика із застосування норм цього закону є дуже не значна – тільки 132 судових рішення містять посилання на цей закон. Норми закону про захист від сексуальних домагань практично не застосовуються,  а близько 80% справ, пов’язаних із сексуальними домаганнями на робочому місці стосуються позовів чоловіків, щодо яких були звинувачення у сексуальних домаганнях, стосовно захисту честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації про вчинення сексуальних домагань недостовірною та її спростування, та відшкодування моральної шкоди.

Детальніше про дослідження розповіли Христина Кіт та Галина Федькович з Центру «Жіночі перспективи». Під час прес конференції також представили рекомендації для покращення доступу жінок та чоловіків у захисті від гендерної дискримінації.

При дослідженні окрему увагу було звернено на ведення судової статистики із врахуванням ґендерних аспектів. Органи державної статистики здійснюють збір, розроблення, узагальнення та оприлюднення даних за 194 формами. Показники з розподілом за статтю особи, які є підставою для розроблення ґендерної статистики, містяться тільки у 24 формах (12% від загальної кількості форм). Що ж стосується ведення судової статистики, то лише одна з 23 затверджених форм звітності «Звіт судів першої інстанції про розгляд справ у порядку кримінального судочинства» містить розбивку потерпілих за статтю.

Принципи верховенства права гарантують неупереджений захист права в суді для кожної особи. Проте, на думку ґендерних експертів, на практиці тисячі жінок і чоловіків стикаються з перешкодами та дискримінацією за ознакою статі у доступі до правосуддя та не мають можливості реалізувати права, які гарантовані їм законами України та міжнародними правозахисними механізмами. Особливо гостро проявляються ці проблеми у сільських місцевостях, захисті жінок від ґендерно-зумовленого насильства та різних форм дискримінації. Під час прес конференції будуть також представлені рекомендації для покращення доступу жінок та чоловіків у захисті від ґендерної дискримінації.

За словами Христини Кіт, сексуальні домагання на робочому місці залишаються латентною проблемою, судова практика стосовно захисту прав потерпілих від сексуальних домагань не тільки відсутня, а навпаки стосується захисту прав особи, щодо якої були звинувачення у сексуальних домаганнях.

Суди, в основному, правильно застосовують закон у справах за позовами про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди стосовно звернення потерпілих осіб до керівництва чи правоохоронних органів та відмовляють у задоволенні позовних вимог. Однак, у випадку повідомлення потерпілою співробітникам про сексуальні домагання зі сторони керівника, суд зобов’язує її спростовувати інформацію та відшкодовувати моральну шкоду.

Дослідження свядчить, що жінки не готові повідомляти про факти зґвалтування працівникам правоохоронних органів, якщо заяву відбирає чоловік-поліцейський. Це пов’язано з соромом, зумовленим стереотипами у суспільстві стосовно жінок, яких зґвалтували.

З аналізу судової практики, жінка, яка вбила чоловіка, який її зґвалтував, понесе кримінальну відповідальність за ст. 115 КК України «Умисне вбивство», а не «Вбивство вчинене у стані сильного душевного хвилювання».

40% жінок є зґвалтованими чоловіками, які перебувають із ними у близьких відносинах, при цьому зґвалтування у 21% випадків відбувається у їхньому житлі.

У 84% випадків такий злочин, як побої та мордування вчиняється по відношенню до жінки, яка перебуває з чоловіком у близьких, сімейних чи родинних, відносинах. Цей злочин, відповідно до проведеного дослідження, у більшості випадків вчиняється у житлі, що свідчить про насильство в сім’ї свідками якого найчастіше є діти. Проте, нажаль, дані обставини не враховуються судом під час винесення рішення суду та призначення покарання.

Працівники, яких звільнено з роботи через дискримінацію за певною ознакою, рідко звертаються до суду із позовом про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі. Це пов’язано із тим, що такі особи бояться, що не зможуть доказати дискримінаційне ставлення і суди фактично не застосовують ст. 60 ЦПК України, яка говорить про те, що у справах, пов’язаних із дискримінацією, обов’язок доказування лежить на відповідачу.

Судова практика по справах про відмову у прийнятті на роботу є дуже незначною. Серед позивачів переважають чоловіки, серед відповідачів – органи влади та місцевого самоврядування, заклади освіти та охорони здоров’я.

У справах, у яких обставини справи дають підстави припускати наявність дискримінаційних дій за ознакою статі, суд не досліджує обставин справи на наявність дискримінації.

У деяких випадках суд допускає застосування чоловічого роду до учасниць процесу, навіть у випадках, коли таке застосування призводить до утворення неможливих словосполучень, таких як «вагітний позивач».

На юридичному факультеті УжНУ відбудеться круглий стіл з цієї тематики. А в апеляційному суді Закарпатської області 23 червня триватиме тренінг для суддів, юристів, адвокатів.

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0