У Синевирі, що на Закарпатті, до нормального життя повертають бурих ведмедів, які постраждали від жорстокого ставлення людей

На Закарпатті працює спеціальний центр реабілітації бурих ведмедів, які постраждали від жорстокості або неправильних дій людини. Чому українська держава вирішила створити такий центр, і чи здатні ведмеді вижити в дикій природі після вузької клітки?

Незважаючи на те, що настала зима, бурі ведмеді, які живуть в Центрі реабілітації "Синевир" в Закарпатті, все ще не сплять. Вирити барліг і адаптуватися до дикої природи вони не можуть через психологічні травми. Більшість ведмедів раніше жили в цирках або приватних колекціях і багато перенесли від людини.

Зараз на реабілітації перебувають 19 ведмедів з усієї України. Деяких тварин у власників конфіскували, інших в Центр віддали самі господарі, коли зрозуміли, що не можуть за ними доглядати.

"Ось ці, які були просто для іміджу, постійно жили в клітках, – показує вихованців Іван Мокрянин, співробітник Центру реабілітації бурих ведмедів. - Клітки були маленькі, чотири на три метри і навіть два на два".

З рук бізнесмена в "ведмежий санаторій" потрапив і Мішутка. Зараз він щодня приймає таблетки: у ведмедя напади епілепсії.

"Він ходить по колу, у нього слина тече, судоми, на 20-30 секунд він навіть перестає дихати. Але потім відходить і піднімається знову. Ми його окремо тримаємо, рідко пускаємо погуляти", – розповідає Іван.

Коли ведмеді потрапляють в Центр, спочатку вони живуть в невеликих вольєрах – карантинній зоні. В "дику" природу на території центру (це цілих 12 га) ведмедів відпускають не відразу: в незвичному середовищі тварини спочатку можуть вести себе агресивно.

Центр реабілітації огороджений парканом під напругою – щоб ведмеді не втекли. Але деякі, навіть якщо захочуть, далеко не втечуть. У карантинній зоні все життя буде перебувати сліпий Кузьма:

"Його господарі водили в наморднику. Ну і, щоб менше було агресії – ікла та різці йому вирвали. І тримали його в підвалах, рідко виводили на свіже повітря", – розповідає пан Іван.

У національному парку "Синевир" умови максимально комфортні для адаптації бурих ведмедів. Тут і свіже повітря, і ліс, і гірські річки. Але співробітники Центру кажуть, що справжнє досягнення для них, коли тварина сама починає рити барліг.

"Зараз у нас вже 5 ведмедів залягли в сплячку. Це означає, що вони вже повернулися до своїх природних інстинктів, – пишається Юрій Тюх, заступник директора з науково-дослідної роботи національного природного парку Синевир. – Ще два поки "на межі": ходять такі мляві і ось-ось можуть залягти ".

Ті ведмеді, які потрапив в Центр, залишаються тут назавжди. Співробітники пояснюють: самостійно на свободі ці ведмеді вижити не зможуть: настільки вони звикли до людей, не дивлячись на їх жорстокість.

"У нас була досить сумна історія з ведмедем на прізвисько Потап. Він знаходився в кінно-спортивному клубі, де труїли на нього собак, – розповідає Михайло Маслей, ветеринарний лікар реабілітаційного центру. – Ставлять ведмедя на ланцюг і труять його собаками, а потім ці собаки продаються за дуже хорошими цінами. 1000 доларів можуть брати за цих псів, який можуть йти на ведмедя ".

Бурі ведмеді сьогодні в багатьох країнах занесені в Червону книгу. За даними співробітників центру, всього в Україні їх залишилося близько 300 особин. Але, всупереч забороні, на них продовжують полювати. Ще 120 ведмедів і раніше виступають на цирковій арені або розважають власників в приватних будинках. Днями центр прийме ще двох колишніх артистів цирку.