Закарпатські дороги: скільки коштів потрібно на будівництво, ремонт та утримання

Автодороги в Закарпатській області після суворої зими, яка не спостерігалася щонайменше два десятиліття, – опинилися де у вибоїнах, де у ямах, а на окремих ділянках асфальтне покриття практично зруйноване. Така ситуація в усій країні. І це визнають як у профільному міністерстві, так і в «Укравтодорі». Водії нарікають та обурюються. І небезпідставно. Дорожники просять їх з розумінням поставитися до тимчасових, будемо сподіватися, труднощів. Тож, як виходити з цієї складної ситуації ділився із журналістами сьогодні, 2 березня, на прес-конференції в облдержадміністрації начальник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Михайло Попович.

Як повідомлє прес-служба Закарпатської ОДА, спочатку посадовець навів декілька промовистих цифр. На балансі Служби автодоріг у Закарпатській області знаходиться 3 348 км доріг загального користування, з яких 905 км. – державного значення і 2 443 км. – місцевого значення. В області налічується ще 6 043 км. доріг комунальної власності. 62% від загальної протяжності автодоріг розташовані у гірській місцевості з 26 перевалами, на яких розташовані 1 298 мостів загальною довжиною 22 922 погонні метри. Частина з мостів у аварійному стані. «З року в рік, – констатує Михайло Попович, – ми надсилаємо листи до «Укравтодору», – там обіцяють надати кошти, але вони в область так і не надходять».

За розрахунками фахівців, для дотримання нормативних міжремонтних строків необхідно щорічно виконувати щонайменше 150 км. капітальних ремонтів та до 500 км. середніх ремонтів, на що потрібно близько 2 млрд. грн. щороку. За останні роки фактичне щорічне фінансування дорожніх робіт становило не більше 10% до потреби. Ось свіжий приклад: на дорогах загального користування за рахунок усіх джерел фінансування за 2016 рік відремонтовано суцільними ділянками тільки 25 км автодоріг, це менше 1% від протяжності, а на решті – виконувався тільки ямковий ремонт. Про цей вид ремонту, наголошує начальник Служби, давно хотіли би забути. Але від нього не можна відмовитися через хронічне недофінансування.

Тому дорожники й опиняються в глухому куті. Вони змушені експлуатувати, проводячи дрібні ремонти, дороги й мости, збудовані кілька десятиліть, а то й більше півсотні років тому. І розраховані вони були на вантажні автомобілі малої тоннажності, яких і їздило зовсім небагато. А зараз великовагові фури щодоби сотнями, а подекуди й тисячами, мчать на високих швидкостях. (До речі, велика частина транзитного транспорту їде саме через прикордонне Закарпаття – приміром, з КПП «Дякове» з Румунії прямо на Словаччину, Чехію, Польщу й інші західні країни). Зрозуміло, що автошляхи, основа яких давно зношена, а дорожній одяг становить до 20 см., на таку інтенсивність транспортних потоків не розраховані.

У галузі наявні й інші проблеми: застаріла спецтехніка, якій більше тридцяти років, плинність кадрів через низьку зарплату – дотепер вона складала 2,5-3 тисячі грн. Та в поточному році, є надія, зарплатня зросте і прийдуть нові й хороші фахівці. Вишуковуються й інші резерви. Торік також інвестори збудували великий асфальтно-бетонний завод нового покоління в Мукачеві. Цього року хочуть збудувати ще два.

Піднімають настрій дорожникам і намітки щодо плану фінансування дорожнього господарства області в поточному році. За бюджетною програмою на будівництво, капітальний, поточний ремонти та експлуатаційне утримання автодоріг намічено виділити мільярд гривень. Із них 198 млн. грн. уже підтверджено офіційними документами. Служба автомобільних доріг також очікує у поточному році ще 155 млн. грн. із понадпланових надходжень із Закарпатської митниці ДФС, а ще до 60 млн. грн. – із Фонду регіонального розвитку. Підписана також міжурядова українсько-угорська угода про виділення Україні 50 млн. єврокредиту.

Усе це дасть змогу відчутно покращити ситуацію на дорогах як державного значення («Київ – Чоп» у межах області), так і на найбільш важливих ділянках.