Чому імпортні яблука наче намальовані, а наші – всуціль зморщені?

Не все те, що гарно виглядає, є справжнім фруктом. У зимову пору отримати вітаміни та мінерали можна, з’ївши яблуко. На мукачівському «ГІДІ» у ряд вишикувалися «бусики» та легковики, з багажників яких видніються ящики та картонні коробки, а в них - свіжі, соковиті, запашні яблука - сама спокуса. Звичайно, це імпортні фрукти, завезені з Угорщини. У тому ж ряду кілька автівок із зморщеними поцяткованими чорними плямками плодами. Це, звісно ж, наші, закарпатські. Порівняти їх аж ніяк не можна. Мене дуже зацікавило, чому імпортні такі привабливі, здорові, а наші - всуціль зморщені. Хіба на наші яблуні не те саме сонце світить? Чи земля в нас гірша? У нас побутує думка, мовляв, імпортні яблука такі привабливі, бо їх обробляють різними хімікатами, а от наші хоча й гірші на вигляд, зате корисніші. «Це вигадка, — стверджує агроном-садівник Роман Іванченко, — у Києві робилися дослідження польських, аргентинських та голландських плодів, і висновок був вражаючим: ні за смаковими якостями, ні за вмістом корисних речовин заморські яблука нашим не поступалися». «Але ж імпортні яблука навіть хробаки не їдять, — спробував заперечити я, — це, напевно, тому, що у них чимало хімії». І ці мої твердження-фахівець садівничої справи спростував: «У заморських яблуках не тому немає хробаків, що вони несмачні й отруєні, а тому, що їм не дали можливості туди залізти. А от в українські плоди -дали. Саме тому наявність у наших яблуках шкідників ознака не екологічної чистоти, а нашої недбалості». Якщо за кордоном сади обприскують в середньому 20—22 рази за сезон, а в окремих випадках навіть до 40, то наші - у п’ять разів менше. Ця значна кількість обприскувань свідчить про те, що концентрація отрутохімікатів набагато менша й не шкодить плодам. Краще більше разів, та легше, ніж менше, як от у нас, але міцніше. До того ж обприскувати треба не заради обприскування, а в момент відродження личинок, щоб не дати їм залізти в яблуко, бо звідти вже їх не дістанеш. За кордоном саме так і роблять. У нас же йде на це менше отрутохімікатів, але ефекту часто-густо не досягається ніякого. То препарати неякісні, бо власник саду захотів заощадити на ціні, то графік обприскування порушено, бо нема чим оплачувати додаткові роботи. На моє запитання, чому імпортні яблука такі гарні на вигляд, майже завжди свіжі, а наші у чорних цятках, поморщені, неапетитні, пан Іванченко відповів: «Більшість наших садів - старі, деяким деревам уже понад півстоліття. А селекція яблунь - максимум три десятиліття, пік плодоношення від 8 до 25 років. Які плоди можуть бути у старих дерев? Нині на закладання саду потрібні величезні кошти, бо на один гектар площі йде майже 70 тисяч гривень затрат. Та навіть те, що вже маємо, належно не обробляється. Сьогодні дуже рідко яка агрофірма дотримується повної технології вирощування, а наші сади перебувають майже без поливу. Яблуні не мають сил. На них ще більше нападають шкідники, а плоди не можуть набрати масу, налитися соком, належно дозріти. Можливо, тоді проблема в сортах, може, не ті яблука ми вирощуємо? «Ні, в цьому жодних проблем немає, — зауважив агроном, — а ось зі зберіганням врожаю у нас не все гаразд. Часто це підвал, сіно або стружка, в яких яблука у доброму стані можна дотримати щонайдовше до Нового року. Далі плоди починають дуже швидко псуватися. Я з великою заздрістю дивився на холодильні склади-рефрижератори в Польщі, куди просто із саду закладається сотні тонн яблук, і вони добре зберігаються аж до нового врожаю. А ще там є спеціальні лінії для сортування яблук так званим методом флорації, коли сама вода відбирає яблука за вагою. Тому вони не лише на вигляд, як мовиться, один до одного, але й на вагу». За словами пана Іванченка, там плоди ще й лакують, тобто покривають тонким шаром воску чи парафіну. До речі, це не шкідливо, бо то харчовий віск. Чимало лабораторій досліджували ці захисні лаки, але щось шкідливого в них не було знайдено. У нас такої технології немає. А на Заході покривають яблука лаком тому, що перед закладанням на зберігання з них змивають природний захисний шар. Саме тому й доводиться наносити штучне покриття, щоб вони якнайдовше зберігалися. Сади за новою західною технологією уже починають закладати й у нас. Приміром, у СТОВ «Завидівське» на Мукачівщині вже є вони у селах Лалово, Яблунів, Софія. Маленькі яблуні аж розчахуються під вагою величезних гарних плодів. З кожним роком селяни збирають все більші й більші врожаї, адже садки підростають і краще плодоносять. Як зазначив Роман Миколайович, якщо так піде й далі, що селяни візьмуться за масове закладання садів за такою технологією, то у майбутньому ми відмовимося від імпортних яблук, бо буде вдосталь своїх. Віктор Іванець