"Без толерантності демократичне суспільство неможливе", – соціолог

Закарпаття – багатонаціональний край, у якому проживають представники понад 100 національностей та етнічних груп, кількох релігійних конфесій та віросповідань, які мають різні політичні та суспільні погляди та переконання. Наш край часто називають еталоном міжнаціональної толерантності та поваги, адже тут протягом останніх років не було жодних міжетнічних конфліктів (окрім поодиноких локальних випадків), а на вулиці, окрім української, часто можна почути угорську, ромську, румунську, російську, словацьку, аглійську та інші мови. І ніяких суперечок на мовному грунті немає.

А оскільки Україна, і зокрема, Закарпаття, декларують про рух у напрямку  демократичних та європейських цінностей, то одним із важливих елементів демократичного суспільства є толерантність. Адже основа демократичного суспільства – це рівність усіх громадян, незалежно від кольору шкіри, походження, політичних та релгігійних переконань.

Цю тему активно порушують і міжнародні організації. Наприклад, у 1995 році країни-члени Ради Європи уклали Рамкову конвенцію про захист національних меншин. Варто зауважити, що серед підписантів є і Україна. Ця конвенція спрямована на сприяння повній та реальній рівності національних меншин шляхом створення належних умов, що дозволяють їм зберігати і розвивати свою культуру і зберігати свою самобутність.

Цікаво, що на Закарпатті національні та етнічні меншини розвивають свою культуру і самобутність, адже у краї є школи з поглибленим вивченням угорської, румунської, словацької, ромської та інших мов, створюються національні культурні центри у місцях компактного проживання нацменшин.

Соціолог з Ужгорода Мар’яна Колодій зауважила, що, згідно соціологічних зрізів, рівень ксенофобії на Закарпатті є вкрай низьким, і складає лише 9,3%: "Рівень толерантності серед жителів нашого краю є досить високим. Особливо це стосується поваги щодо представників традиційних національних меншин, які разом з українцями проживають на Закарпатті вже сотні років: угорців, румунів, словаків, чехів, німців і т.д. Однак в місті Ужгороді протягом останніх двох-трьох років спостерігається одна дуже цікава тенденція: тут якщо не з нетолерантністю, то з певною настороженістю ставляться до новоприбулих студентів-іноземців Ужгородського національного університету. Зокрема, індусів. Але трапляються лише поодинокі випадки нетерпимості щодо людей з іншим кольором шкіри чи походженням".

Однак фахівець звернув увагу на ще одну проблему, актуальну для подбних мультикультурних регіонів, як Закарпаття. "Тут є велика спокуса спекулювання на мовних та національних питаннях. І будь-яке порушення подібно проблеми може роздмухати нестабільну ситуацію в регіоні", – сказала Мар’яна Колодій.

Вона також зауважила, що у сучасному світі, у якому спостерігаються активні глобалізаційні процеси, саме повага та толерантність є важливим фактором розвитку суспільства: "Завдяки розвинутій транспортній інфраструктурі та телекомунікаціям світ став тіснішим, звязки між культурами поглибшуються. Можна так сказати, що у ХХІ столітті у світі залишилось дуже мало регіонів, де домінує одна культура. І повага до інших культур, мов та інших особливостей є фактором, завдяки якому сучасне суспільство рухається вперед. А представники різних народностей та спільнот працюватимуть заради спільного блага".

На думку соціолога, толерантність – це не лише доброзличливе ставлення до представників різних етнічних груп. Зокрема, іноземців, але й до людей, які потребують особливої уваги.

"Основа демократичного суспільства – це рівність усіх людей. Тому держава і органи місцевого самоврядування мають враховувати думку і особливості усіх груп населення.  Це не лише етнічні групи, представники різних релігійних громад, але й люди з обмеженими можливостями. Саме у демократичному інклюзивному суспільстві мають бути реалізовані усі можливості для вільного та безперешкодного пересування інвалідів", – мовив експерт.

Тому Мар’яна Колодій підсумувала, що для того, аби розвивалось демократичне суспільство, потрібно забезпечити усіх рівним доступом до можливостей та захисту своїх прав, а також уникати дискримінації груп населення  та поважати усіх людей незалежно від кольору шкіри, поглядів, віросповідань.  І тоді співпраця між усіма членами правового суспільства приноситиме успіх.

Матеріал підготовлено в межах проекту "Українська регіональна платформа громадських ініціатив" за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні.