Закарпатські вина – гордість України

Перша асоціація, яка з’являється в українських та закордонних туристів щодо Закарпаття – це вино. І справді, наш край став майже центром українського виноробства.

Чимало шанувальників п’янкого напою звернули увагу як на популярні закарпатські винні фестивалі, так і на самих місцевих виноробів, – йдеться у статті газети "Панорама" в номері від 11 травня.

Загалом на Закарпатті працюють як промислові підприємства, так і домашні винороби. Як і одні, так й інші, орієнтуються не лише на українського споживача, але й на закордонного. Тим паче, що вітчизняні вина можуть конкурувати з французькими та італійськими напоями.

Закарпатське вино – в Китай та США

Якщо Ви думали, що вина із Закарпаття цінуються лише в Україні та країнах ближнього зарубіжжя, то Ви глибоко помилились. Виробники закарпатських вин вже намагаються просувати свою продукцію і в далекі від нашого краю країни. Одним із таких підприємств, яке успішно реалізовує свою продукцію, є «Cotnar», що знаходиться неподалік села Мужієво Берегівського району.
Успішна історія цього підприємства закладена ще в шістдесятих роках минулого століття, коли було створено Берегівський Консервний завод. У 1996-му на БКЗ розпочато розлив вина, а згодом і переробка винограду. У 2008 році біля власних виноградників у Мужієво побудовано новий завод повного циклу виноробства (переробка винограда, дозрівання та розлив).

Як розповів «Панорамі» директор з розвитку бізнесу торгового дому «Cotnar» Андрій Сологуб, компанія працює за найсучаснішими світовими сертифікатами та технологіями: «Зараз наше, без перебільшення, найсучасніше виробництво (деяке обладнання заводу колеги взагалі бачили тільки в спеціалізованих виданнях) атестовано найвищим стандартом ISO 22 000. Вся продукція також має підтвердження походження, без якого, наприклад, неможливий експорт до США. Догляд за виноградником з моменту планування і посадки відбувається за сільськогосподарськими стандартами ЄС. Також у преміальних серіях з власної ініціативи ми дотримуємося ще більш жорстких спеціальних норм, близьких до французьких A.O.C. або італійських D.O.C.».

Завдяки тому, що продукція виготовляється згідно світових стандартів, винні напої цієї закарпатської марки вже експортуються не лише в країни Європи, а й в Китай та США. «На початку експорт був лише у РФ. Після сумнозвісних «указів головного санітара РФ Оніщенко» 2007-2009 років експорт до північного сусіда ускладнився, а згодом ми взагалі його припинили. Натомість зараз продаємо до більш прогнозованих країн – Білорусь, Польща, КНР, США», – мовив Андрій Сологуб.

Окрім експорту, торговий дім «Cotnar» співпрацює з іншими компаніями-виробниками з Європи. Так, один з виноробів Вінце Бела володіє власним виноробним підприємством у Егері, що в Угорщині.

Загалом, Андрій Сологуб вважає, що напої торгового дому «Cotnar» стали успішними завдяки неповторному терруару, давнім традиціям Закарпаття, найсучаснішим знанням з Європи та добрим працьовитим рукам закарпатців.

Ця успішність підтверджена високими нагородами. Зокрема, вина «Cotnar» здобули срібну та бронзову нагороди Міжнародного винного фестивалю «Pacific Rim Wine Competition», який відбувся у США.

Особливість домашнього вина або «Дайте нам легалізуватись»

Та популярні закарпатські напої виготовляються не лише в промислових, а й в домашніх умовах. Чимало виноробів активно презентують свою продукцію не лише на вітчизняних, а й на закордонних фестивалях.

Активними у представленні домашніх вин є винороби з села Бобовище Мукачівського району – однієї з винних столиць Закарпаття. Представник цього села – переможець багатьох фестивалів, винороб Василь Анталовський каже, що закарпатські вина є популярними через свою унікальну особливість: «Якщо вина півдня України є легкими, то наші вина, зважаючи на гірські умови, є трішки важчими, але мають своєрідну родзинку – невеличку кислинку. Саме ця особливість і приваблює шанувальників вина з усієї Європи».

Сам Василь Анталовський успішно продовжує родинну справу, започатковану ще дідами-прадідами до радянських часів. І вже нині є переможцем та лауреатом багатьох фестивалів України, Словаччини та Угорщини. Так, його вина посідали перші місця на фестивалі «Червене вино» у Мукачеві, а також на фестивалі «Токай», що у Словаччині. А одним із найпопулярніших напоїв Василя Анталовського є «Чорний принц».

Він разом з іншими членами Асоціації виноградарів та виноробів Закарпаття активно спілкується з європейськими колегами. У розмові з журналістом «Панорами» він зазначив, що домашні винороби сусідніх країн вже давно легалізовані і таку практику узаконення виноробної діяльності потрібно запровадити і в Україні. «Перший крок вже зроблений – відміна плати за ліцензію в розмірі 500 тисяч гривень. Але нам потрібна легалізація. Вона дасть нам можливість отримувати кредити на придбання нового обладнання для виготовлення вина. Адже угорці і словаки вже давно користуються перевагами легалізації», – сказав пан Василь.

Утім, незважаючи на різні нюанси, Василь Анталовський постійно приймає гостей з різних куточків України та Європи. Так, нещодавно до нього завітав шанувальник вина з Польщі. Винороб звернув увагу на те, що саме закарпатські заробітчани активно поширюють серед іноземців інформацію про закарпатські вина. «Роботодавці теж приходять з нашими заробітчанами і цікавляться нашими винами», – стверджує пан Василь.

Зважаючи на таку популярність, він вважає, що у закарпатських вин велике майбутнє.

Великі перспективи українського вина

Президент асоціації «Українське бюро винограду і вина», екс-міністр енергетики України, власник виноробної торгової марки «Колоніст» Іван Плачков у коментарі газеті «Панорама» зауважив, що в українського виноробства є великі перспективи, адже у нашій країні є великі винні території, як Південь України (зокрема, Одещина та Миколаївщина) та Закарпаття. І вина різних регіонів України мають свої унікальні особливості. Утім, зважаючи на складнощі із законодавством та розвитком економіки, в Україні діють лише 17 підприємств. Тоді як у Франції їх 63 тисячі.

На думку Івана Плачкова, влада зробила вже перший крок назустріч виноробам, скасувавши плату за ліцензію у розмірі 500 тисяч гривень. Та другим кроком має бути вирішення питання оптимізації вимог щодо ліцензування продукції, а також питання землі.

Загалом, Іван Плачков вважає, що в Україні спостерігається позитивна тенденція: у нашій країні активно поширюється культура правильного споживання вина.