Притулок для тварин у Мукачеві немає коштів для існування
Сьогодні у мукачівському притулку для безпритульних тварин черговий кризовий період. Заклад немає фінансування, бо до сьогодні міською владою не визначено, з якого Фонду його мають виділяти.
ВІДЕО ДНЯПопри передачу Мукачівського притулку для чотириногих у руки зоозахисників і створення нового комунального підприємства, жодного прогресу в роботі закладу наразі не спостерігається. Більше того, за словами директора притулку Ярміли Кость, «зараз для притулку потрібно «вибивати» все по-новому і з куди більшими силами».
Після офіційного узгодження статуту закладу і погодження програми зоозахисників у притулку всі вірили, що заклад накінець-то запрацює. Півроку юристи міської ради вивчали можливість передачі притулку благодійникам і дійшли висновку, що найкраще буде створити нове комунальне підприємство, яке опікуватиметься безпритульними тваринами. Міська влада пішла зоозахисникам на зустріч і на черговій сесії було прийнято рішення про створення ММКП «Центр контролю за тваринами».
РекламаОднак, після підписання документів притулку процес вирішення питання безпритульних собак в Мукачеві не рушає з місця. Справа в тім, що наразі на притулок не надходило жодного кошту: міська влада не визначила Фонд, з котрого надходитиме фінансування програми закладу. «У банках я відкрила вже всі рахунки. Підготовленими мною є і всі документи в казначействі. Справа лишається за основним: звідки і як фінансово вони покриватимуться», – розповідає пані Ярміла. Зоозахисники чекають вже остаточного вирішення фінансового питання притулку на позачерговій сесії Мукачівської міської ради.
А наразі заклад просто «існує» за рахунок благодійників і добрих людей. Основний харч для собак – хліб – подружжя Кость бере «в борг» з місцевої пекарні: при отриманні закладом фінансування буде повертати належне. «Цього тижня кілька відер відходів отримали з ресторану. Ще на початку року зо 30 мішків сухого корму нам «подарувала» власниця зоомагазину в Ужгороді. Багато витрат беремо з благодійних зборів фонду «Лакі», – розповідає пані Ярміла.
РекламаТа проблема отримання їжі для собак притулку є мізерною в порівнянні з тим, яких фізичних зусиль і матеріальних витрат потребує його доставка в заклад. Директор розповідає, що Комбінат благоустрою виділив їм машину, однак транспорт був у неймовірно жалюгідному стані і пані Ярміла відмовилися від такої «подачки». Зараз зоозахисники просять про транспортну допомогу у перевезені харчів та інших речей для закладу добрих людей, чи роблять це на власному авто. «Цього тижня для відвозу важких відер відходів з ресторану попросила Комбінат благоустрою виділити транспорт. Вони виписали мені чек в розмірі 240 грн «на бензинні витрати». Та й справа була не в такій «милості», комунальники мали бажання заразом і забрати свій стіл з ветеринарного кабінету притулку. Наразі, питання з виділення належного транспорту для закладу після отримання його офіційного фінансування обіцяв вирішити заступник мера міста Ернест Нусер.
За кошт благодійників наразі і відбувається виплата заробітку працівникові закладу. Останні свої кошти від держави той отримував ще в січні.
Що стосується втілення програми цивілізованого зменшення чисельності безпритульних собак в Мукачеві, то тут, звичайно, теж немає ніякого прогресу. Комунальники виявляли бажання допомогти і в цьому: виділити машину та «своїх людей» для відлову. Однак, пані Ярміла навідріз відмовилася від сприяння цьому.
Реклама«Ходіням по кабінетах» домоглася пані Ярміла і більш-менш належного приміщення для зоозахисників. Звичайно, він теж потребує ремонту і немалих матеріальних витрат.
Тож зоозахисники та всі небайдужі до життя єдиного на Закарпатті, а може, і по цілій Україні, незалежного від влади притулку для тварин, з нетерпінням чекають завтрішнього дня. От лише дивує: як мукачівським зоозахисникам вистачає терпіння вже стільки часу жити «завтрашнім днем». Пані Ярміла каже, що просто не може покинути почате, та й досвід у порозумінні з «вищими» набуває неоціненний. «Тепер можу давати перевірені самою і справді дієві поради всім, кому небайдужі чотириногі і які намагатимуться робити «цивілізацію» звідсіля», – зазначає пані Ярміла.
Ольга Борсук