Нова українська школа: як навчальні заклади Перечинщини реалізовують досвід німецької та австрійської освіти на місцях

Нова українська школа вже змінює освітній простір навчальних закладів у містах і селах України. Відтак, на Закарпатті педагогічні колективи та батьки дітей пішли далі – почали не лише втілювати зміни на місцях, але й цікавитись досвідом європейських країн, які мають нові успіхи в освітній сфері.

Так, жителька Перечина, відомий екскурсовод та краєзнавець Аліса Смирна нещодавно запропонувала освітянам Перечинської ОТГ відвідати навчальні заклади Німеччини та Австрії з метою набуття досвіду та цікавих ідей для їх втілення у навчальних закладах громади. А все почалось з того, що пані Аліса віддала свою доньку Арину на місячне навчання в одну із сільських шкіл Австрії.

"Моя донька ходить у другий клас Перечинської середньої школи. І мені хотілося б, щоб у нашій школі і взагалі освіта в Перечинській ОТГ була прогресивною і сучасна. Важливо, щоб діти могли почувати себе вільно. Я мала змогу бути 5 тижнів у школі села Кроншторф у Північній Австрії. Там я побачила чимало ідей, які можна втілити і у нас. До того ж вони не потребують великих фінансових інвестицій. Побачене мене вразило. А донька взагалі сказала: "Я хочу тут залишитись". І хоч я наразі не є педагогом, але вирішила звернутись до наших освітян з пропозицією відвідати Австрію та Німеччину. Чесно кажучи, нам поталанило з новим очільником відділу освіти Перечинської ОТГ. І я запропонувала зібрати групу вчителів, щоб поїхати до Австрії і звідти запозичити певні ідеї", – мовила Аліса Смирна.

Спочатку семеро вчителів навчальних закладів Перечинської ОТГ  вирушили у початкову школу і дитсадок. Друга поїздка була в альтернативну школу в Німеччині і групу продовженого дня в Австрії. До слова, ці групи можуть бути окремими, платними структурами, які не завжди входить у структуру школи. Крім того, педагоги відвідали школи природи і католицький дитсадок в Німеччині. Варто зауважити, що вчителів вразила наявність "лісових шкіл", де діти знайомляться з природою. А на Закарпатті, на думку пані Аліси, є всі умови створювати такі заклади. Адже на Закарпатті чи не найбільша кількість лісів та унікальна природа.

Аліса Смирна, яка допомогла закарпатським педагогам сконтактуватись з тамтешніми колегами, розповіла, що поїздки, на її думку, є напрочуд результативними. Зокрема, результати свідчать про зміну мислення у суспільстві: "Уже під час поїздки більшість вчителів не казали: "А, у них немає коштів", "А, у них більше можливостей". А сказали: "О, це класно", "О, і ми це можемо зробити у себе". Прикладом цього є те, що зробили педагоги у селах Сімерки та Ворочево, які входять до Перечинської ОТГ".

Шкільні розваги та творчий простір – корисні практики для шкіл Перечинської ОТГ

І вже під час візитів закарпатські вчителі почали запозичувати цікавий досвід. Так, у загальноосвітній школі села Сімерки Перечинської ОТГ вже з’явилась весела перерва, а учні перших класів ходять у змінному взутті. "У нашій школі "веселі перерви" організовують учениці 8-го класу. Вони розучують рухи. А потім на перерві запрошують учнів молодших класів до рухів. Це сприяє відновленню сил та енергії учнів. Адже у Німеччині я не бачила, щоб на великій перерві діти сиділи всередині кабінету і дивилися в книжки", – розповіла директор ЗОШ с. Сімерки Тетяна Куцик.

Учениця 8-го класу Ангеліна Гулей розповіла інтернет-виданню "PMG.ua" як саме вони організовують веселі перерви: "Найперше, ми переглядаємо на "Youtube" рухи, різноманітні легкі танці, які можуть сприйняти діти. Найчастіше діти танцюють під пісню Гайтани "Сонце нам сяє". Загалом, нам подобається проводити такі веселі перерви".

У свою чергу, керівник ЗОШ села Сімерки зауважила, що учні першого класу мають вже свій "взуттєвий куточок", де вони перевзуваються і носять змінне взуття. Адже це, на її думку, допомагає дітям відчувати себе вільними у шкільному просторі. Як вдома.

Читайте також:  У школі на Хустщині діє унікальний музей

Крім того, інтернет-виданню "PMG.ua" очільниця шкільного закладу розповіла і про власні враження від поїздки: "Коли я вперше зайшла у групу продовженого дня у Німеччині, то побачила, що там ходять діти не лише початкової, але і середньої ланки (5-9 класи), батьки яких працюють. Це хороша ідея для нас, адже батьки наших сільських дітей переважно працюють у післяобідній час. Тому діти можуть залишатись у нас. Бо у нас сільські дітки. Там діти різного віку вчаться прибирати за собою. Є певні орієнтири культури прибирання та сміттєсортування. Це об’єднує шкільний колектив.

Австрійський клас

Крім того, ми були на уроках людинознавства і тваринознавства. Наприклад,  учениця принесла свою кішку. І вони обговорювали кішок, і те, як побудований їх організм. У кожному класі є свіжі фрукти і 4 види напоїв. Також я звернула увагу на високий рівень інклюзивної освіти, де дитина з інвалідністю відчуває себе на рівних зі здоровими дітьми. Також я побачила за кордоном  більше свободи у самовираженні. Адже для дітей є шкільні кузні, майстерні. І дитина обирає те, що їй припадає до душі".

Реформування початкової освіти не може не торкнутися дошкілля

Європейська співпраця не оминула і дитячі садки. Так, вихователька дошкільного навчального закладу с. Сімерки Марія Копанич та завідувач дошкільного навчального закладу с. Сімер Вікторія Галас Перечинської ОТГ  взяли участь у транскордонному проекті "Відображення: цінності німецької та української дошкільної освіти у взаємному порівнянні" та стали одними з 13 переможців  України, які відвідали німецьке місто Дортмунд  у жовтні 2018 р. Там вони ознайомились з роботою тамтешніх дошкільних закладів освіти.

Марія Копанич та Вікторія Галас у Дортмунді

"Поїздка до м. Дортмунда змінила мої погляди на безліч освітянських питань і проблем. Вивчення досвіду німецьких колег надихнуло на зміни. У мене особисто посилило впевненість, що заклад дошкільної освіти може бути місцем зростання особистості та  щасливого дитинства. Я вирішила разом з колегами робити маленькі кроки до великих змін у реформуванні дошкільної освіти", – наголосила Вікторія Галас

"Участь у проекті для мене була дуже цікавою, адже вдалось побувати у багатьох дитсадках. Найбільше мене вразило надання великої свободи дітям. Йдеться не про повну необмеженість, а про свободу вибору та свободу дій, але з певними окресленими рамками. Наприклад, одні діти хочуть будувати, інші малювати, а треті ліпити. Вони всім цим можуть займатися одночасно. Але є й умови: потрібно не заважати іншому у грі та прибрати після себе.  Діти обирають, що вони їстимуть післязавтра, чим будуть займатись сьогодні або планують як будуть проводити вихідні. Німецькі колеги приділяють велику увагу  вихованню самостійності у дитини. Діти помиляються, стикаються з невдачами, самі обирають шлях виконання тієї чи іншої роботи, самі приймають рішення (звичайно ті , які можуть прийняти в тому чи іншому віці).

Немає чітких алгоритмів проведення тієї чи іншої роботи. Так, діти вчаться приймати свій вибір та відповідати за нього.

Крім того, мені запам’яталось те, що у дитсадках є місця, де дитина може бути сама наодинці. Адже  дитині потрібен простір, де вона може усамітнитись… А вихователь має більше приділяти її творчому розвитку. У своїй роботі я не навчаю дітей як правильно щось робити, я допомагаю їм усвідомити, зрозуміти саму суть тої чи іншої роботи, а потім досвід зробить свою справу. Я маю бути їхнім другом, який направляє, а не змушує їх щось робити. Самостійна ігрова діяльність – це шлях до виховання сильного, впевненого, творчого, креативного та сповненого сил до навчання  майбутнього школяра.

Також я була здивована простотою у роботі дитсадків у плані інфраструктури. Простота – це насамперед те, що з підручних матеріалів можна зробити чудові матеріали з того, що нас оточує без спеціальних закупівель. Наприклад, з дерев’яних палок – ходулі. З колоди можна зробити цікаве обладнання для розвитку рівноваги", – сказала Марія Копанич.

Наразі пані Марія започаткувала проведення ранкового кола. "Це такий ніби обряд, під час якого зранку кожна дитина висловлює свої емоції, думки і плани на цілий день. Тобто ми разом плануємо наш день. І намагаємось допомагати один одному, підтримувати одне одного", – мовила вихователька.

Ігри в класі (Австрія)

Амбітні європейські плани на майбутнє

Наразі відділ освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Перечинської ОТГ планує і надалі розширювати співпрацю з навчальними закладами Європи, зокрема, Німеччини та Австрії. Начальник відділу Ольга Барзак розповіла, що, на її думку, ми маємо йти тим шляхом, який пройшли країни-сусідки: "І під час зустрічі з Алісою Смирною ми дійшли до висновку, що треба щось нове створювати. Аліса, яка має зв’язки з освітянами Австрії, долучала керівників шкіл, завідуючих дитсадків нашої громади. І керівники повернулись з великим багажем вражень, знань та ідей. Які можна втілити на місцях. Люди зацікавились поїздками і таким обміном досвіду. Ми маємо намір і надалі співпрацювати з ними. І же у майбутньому є плани щодо того, аби навчальні заклади відвідували і учні наших шкіл. Щоб наша молодь дізнавалась, наприклад, про кращі практики сміттєсортування, інші європейські практики тощо".

Варто зауважити, що незабаром відбудеться ще кілька поїздок освітян до Німеччини та Австрії. І принципи "Нової української школи", які реалізовуються вже з першого класу, тут успішно поєднуватимуться з найкращими європейськими практиками.