Медична реформа: чому Мукачево краще та як лікують у Польщі

Протягом останніх років в Україні часто чути слово “реформи”. Та очікувані зміни у багатьох сферах часом обмежуються лише усними чи письмовими деклараціями. Однак, окрім децентралізації, в Україні стала успішною і медична реформа, яка покликана не лише змінити ставлення громадян нашої країни до свого здоров’я, але й підвищити авторитет сімейного лікаря. Тим паче, що першою ця реформа зачепила саме первинну ланку – амбулаторії та сімейних лікарів.

Першими ластівками цієї реформи стали сімейні лікарі та поява Національної служби здоров’я, яка укладає договори із закладами охорони здоров’я і, фактично кажучи, на цьому рівні фінансує лікування українців

Мукачево – успішний приклад медичної реформи

Мукачево – одне з міст, де реформа реалізовується чи не найактивніше і найкраще. Чому? По-перше, місто над Латорицею посідає перше місце за кількістю підписаних угод із сімейними лікарями в розрізі населення міст – близько 6 тисяч угод.

По-друге, завдяки великої кількості пацієнтів сімейний лікар не буде змушений шукати собі роботу за кордоном, а працюватиме вдома, адже після проведення першої хвилі цієї реформи сімейний лікар у Мукачеві станом на січень 2019 року отримав зарплату у близько 21,2 тисяч гривень, а середній медичний персонал – близько 10 тисяч. До слова, варто зауважити, що формують зарплату сімейного лікаря не лише кількість підписаних пацієнтів, але і їхній вік.

Та шлях реформи завжди непростий. Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги м.Мукачева Євген Мешко згадав журналісту інтернет-видання “PMG.ua”, чому медична галузь Мукачева обрала шлях реформ. І що їм вдалось зробити, окрім згаданих вже досягнень: “Станом на кінець 2015 року медична галузь у місті була неефективна і неоптимізована. Вона була затратна і на медицину грошей виділялось багато, але не ефективно. Відповідно, і якість лікувального процесу була дуже низькою. І більшість коштів, які виділялись на медицину міста, просто виділялись на утримання самої системи, а не на лікування пацієнтів. Розуміючи цю низьку якість і неефективність, ми почали шукати шляхи, як це побороти. Було кілька напрямків, на які почали робити акцент. Насамперед, це оптимізація штатної кількості працівників і впровадження електронної системи медичної галузі міста. Якщо говорити в цифрах, то на початку 2016 року було 1600 посад, а на початку 2017 року їх було 1100. З пацієнтів через це ніхто не постраждав. Звільняли переважно тих, хто не мав бажання працювати. Нікого примусово не звільняли. Десь у 2016 році ми почали впроваджувати медично-електронну систему. На кінець 2016 року був комп’ютеризований стаціонар, а у кінці 2017 року – поліклініка і первинна ланка.

Крім того, у нас у місті є Центр сімейної медицини, який охоплює 10 амбулаторій та 63 лікарів.

Що у нас особливого? Є заклади, об’єднані в єдину інформаційну систему, завдяки якій відбувається постійний обмін даними між стаціонаром, поліклінікою, сімейними лікарями. Це єдина доступна база про всіх пацієнтів. Є можливість, наприклад, у сімейних лікарів записатись на прийом до конкретних спеціалістів. Ще у нас функціонує електронна черга у закладах охорони здоров’я міста .У нас є програма пільгового забезпечення медикаментами, на яку щорічно виділяється близько 25 мільйонів гривень. І ці програми забезпечують усі пільгові категорії у повному обсязі необхідними медикаментами для первинного рівня”.

Цікаво, що плідну реформаторську роботу мукачівських лікарів оцінила і Міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, яка у січні цього року на власні очі побачила зміни, поспілкувавшись із медиками та міською владою.

“Місто показує дуже хороші результати. Медзаклади вже пройшли автономізацію, першими долучилися до трансформації, підняли зарплати сімейним лікарям. Крім того, в місті багато своїх програм, спрямованих на лікування мешканців. А для лікарів створені такі умови праці, що спеціалісти з інших регіонів не виїжджають працювати в Угорщину, а перебираються на роботу в місто. І Мукачево вже на етапі фінальної підготовки до програми “Безкоштовна діагностика”. Це означає, що їхні мешканці першими отримають доступ до понад 50 безоплатних аналізів, досліджень та лікувальних послуг. Будемо ставити їх у приклад та радити містам подібного або навіть більшого масштабу використовувати досвід Мукачева”, - ззначила Уляна Супрун у соцмережі “Фейсбук”.

А як там у Польщі?

За словами Євгена Мешко, мукачівські медики цікавились досвідом інших країн, зокрема, Угорщини, Словаччини та США. Тому вони були готові до впровадження новацій у медичній галузі міста.

Однак міністр охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбуці описала те, якою є схожа медична реформа у сусідній Польщі: “Система охорони здоров’я Польщі підпорядкована Міністерству охорони здоров’я та Національному фонду здоров’я. Міністерство та нові створені довкола нього установи займаються регуляторною діяльністю. Національний фонд здоров’я розподіляє гроші між медичними установами різної форми власності. Кожне воєводство має власний бюджет і певні повноваження, зокрема в пропаганді здоров’я та запобіганні хворобам. Коли кажуть про таке, мають на увазі комунікаційні освітні заходи. Для отримання медичної допомоги в Польщі треба бути застрахованими в Національному фонді здоров’я або мати страховку іншої країни ЄС. Є обов’язкове страхування. Ви працюєте – за вас платить роботодавець, це близько 9% доходу. Ви працюєте на себе – самі платите страховку.

Ви не працюєте, але чоловік чи дружина працює – на вас поширюється їхня страховка. Безробітні мають бути зареєстровані на біржі праці, а мігранти у відповідному відомстві. Діти отримують медичні послуги в школі, навіть якщо батьки нелегали. Решті резидентів Польщі варто оформити на себе добровільну страховку”.

Переваги сучасної системи охорони здоров’я Польщі помітила і оцінила закарпатка Євгенія Балла, яка переїхала до сусідньої країни ЄС. “Ми переїхали родиною до Польщі. Вперше потрапили до лікаря, бо малий захворів. Ми вписані в чоловіковий ZUS (страхування), а для візиту нам треба було оцей ZUS і паспорт. Візит до лікаря дорослому і дитині відрізняється. Дитину лікарі майже невідкладно приймають, а от дорослому доведеться інколи зачекати декілька днів. Завдяки страхуванню син отримав додаткові щеплення згідно польського календарю. Хотілось би зауважити, що без направлення від нашого сімейного лікаря ми не можемо звернутися до стаціонару чи до спеціаліста. Виключення складають лише приватні лікарі, але це вже платне, адже держстрахування не покриває приватних лікарів, проте повністю покриває послуги первинної ланки та лікування у стаціонарі”, - розповіла Євгенія Балла

На її думку, Україні потрібно запозичувати цей досвід, згадавши і про роботу тамтешнього сімейного лікаря: “У нас дуже привітна та щира лікарка, вона завжди детально проводить огляд, цікавиться повністю від А до Я станом дитини, за потреби завжди проводить додаткові маніпуляції. В цілому не кардинально відрізняється, але там лікарі мають більшу матеріальну базу та електронний облік пацієнтів, що сильно спрощує їм роботу. Принаймні мені дуже подобається їхня система. Так, є і недоліки певні, бо візиту до алерголога ми чекали 2 місяці за направленням сімейного лікаря, але якість послуг – космос”.

Хоч Україні ще далеко до рівня Польщі у плані стандартів життя. Та медична реформа показала, що використання електронних обмінів даними, створення страхової медицини забезпечить не лише здоров’я українців, але й збереже кадри та заощадить державі копійку.. Адже чимало медиків вирушають за кордон працювати за фахом і отримувати більші заробітки. Однак, багатьох пацієнтів і взагалі українців тішить, що у цій реформі зміни ведуть лише до покращення не лише здоров’я, але і життя українців.