Сортування сміття на Закарпатті: як краяни закликають берегти природу

Сортування і переробка сміття стає звичкою для багатьох жителів Європи. В Україні з кожним роком зростає кількість людей, які задумовуються над тим, що робити з твердими побутовими відходами. І чимало наших співвітчизників, ознайомившись із практиками сортування сміття у країнах Європейського Союзу, запозичують її і поширюють вже на наших тенерах.

Співзасновниця громадської організації “Зелений варош”, ужгородка Анна Сабадош, вперше дізналась про сортування сміття у 2008 році у польському місті Познань, де вона навчалась в місцевому університеті імені Адама Міцкевича. Згодом, у 2010 році вона й сама почала практикувати це і загалом активніше діяти в напрямку збереження довкілля. Закарпатка пояснює, що сортування сміття, як і дбайливе ставлення до навколишнього середовища, є дуже актуальним для нашого краю.

“Активна діяльність людини на планеті спричиняє руйнівну дію та породжує екологічну кризу й кліматичні зміни. Вміння сортувати сміття в умовах сучасного світу і цієї екологічної ситуації просто обов’язкове для кожної людини. Розділяючи відходи та здаючи їх на переробку, ми зменшуємо надлишкове використання природних ресурсів, зменшуємо забруднення та сприяємо круговій економіці. Лише уявіть: одна людина за рік продукує близько 400 кг відходів, а середньостатистична сім’я з 3 осіб – 1200 кг! І практично все це потрапляє на сміттєзвалища, забруднюючи грунт та воду. Наприклад, мікропластик із пластикових пляшок сотні років буде “жити” в природі: в річках, озерах, в грунті. А згодом потрапить у наш організм чи організм наших дітей. Хочемо змінити цю ситуацію – варто здавати пластик на повторну переробку”, – зауважила Анна Сабадош.

На думку еко-активістки, процес сортування відходів має бути налагоджений на державному рівні й запроваджуватися комплексно в усіх сферах. Зокрема, це освіта серед школярів та молоді, популяризація й соціальна реклама, дотації та підтримка пунктів прийому вторинної сировини в регіонах, податок на ввіз експортної сировини з-за кордону, штрафи за забруднення. Лише працюючи комплексно в усіх сферах, можна досягти такого результату, як, наприклад, в сусідній Словаччині. За словами Анни Сабадош, у цій країні сортування сміття є обов’язковим, а вивіз – платним. На вулицях, біля житлових будинків розміщенні баки для паперу, пластику, скла та металу. В торгових центрах та супермаркетах є контейнери для небезпечних відходів: батарейок та люмінісцентних ламп. І це свідчить про свідомість громадян та покарання за порушення правил. До прикладу, в 2018 році суд ЄС оштрафував Словаччину за порушення правил захоронення відходів на 1 млн євро.

Власне, Громадська організація "Зелений Варош" на території міста Ужгород і займається діяльністю, спрямованою на зменшення кількості побутових відходів на території міста. “Це і пропаганда сортування сміття та стилю життя zerowaste (нуль відходів) через лекції для школярів та молоді, майстер-класи, екскурсії фестивалі та проекти. Разом із Заготівельною станцією вторинної сировини “Проектна, 3” ми реалізовуємо проєкт "Сортуй в школі". Також наша спільнота долучилася до проєкту до ініціативи сортування "Сортуй в УжНУ", яка є в Ужгородському національному університеті. Крім того, ми активно ділимося актуальною та корисною інформацією на нашій сторінці у соцмережі “Фейсбук”, – зазначила Анна Сабадош.

Разом із цією організацією просвітницькою діяльністю займається і станція заготівлі вторинної сировини “Проектна, 3”. Їхній проєкт “Сортуй в школі” є успішним в обласному центрі Закарпаття. Так, у ЗОШ №6, ЗОШ №12 та угорській гімназії міста Ужгород були проведені лекції на еко-тематику. Діти навчилися сортувати відходи, познайомилися з альтернативою еко-пакетів, одноразового посуду і пластикових соломинок. А в самих навчальних закладах для практики встановлені контейнери на пластик та папір.

Керівник підприємства Руслан Шварц зауважив, що саме дітей і молодих людей через їхню зацікавленість легше привчити цим правилам. Діти звикають до дбайливого ставлення до природи і мотивують своїх батьків берегти навколишнє середовище та сортувати сміття. “Коли молода особа, ознайомившись з практиками сортування сміття в Європі, повернеться сюди, навіть батьків навчить цим корисним речам”, – каже Руслан Шварц.

Загалом, ця станція на території Закарпаття функціонує вже близько 15 років. Підприємство приймає макулатуру, скло, пластик, заготовляє відходи і відправляє їх на заводи, які працюють у сфері переробки сміття. Руслан Шварц зауважив, що під час карантину люди охоче здавали сміття, адже в складних умовах це і додатковий заробіток.

Крім самого процесу прийому та заготівлі відходів, підприємство займається й розміщенням статтей на екологічну тематику у соцмережі “Фейсбук”, а також організацією різноманітних заходів, як-от зустріч з угорськими екологами та перегляд документального фільму про ініціативу “Pet Kupa”, яка діє в Угорщині.  

Анна Сабадош, співзасновниця ГО “Зелений варош”, у розмові з журналістом інтернет-видання “PMG.ua” наголосила на важливості існування таких станцій:  “Для Закарпаття, як і для кожного регіону нашої країни, гостро актуальним є питання сортування сміття та його подальшої переробки. Якщо говорити про Ужгород, то тут в доступі (навіть пішому) пункти прийому вторинної сировини чи заготівельна станція, куди можна віддати відсортовану вторинну сировину. А от у віддалених селах гірських районів не те, що сортування сміття немає, а подекуди і його вивіз не налагоджений. Тут і досліджень не потрібно ніяких проводити, видно скільки пластикових пляшок приносить нам у місто велика вода”.

Утім, усі констатують: на Закарпатті повільно, але все ж поширюється європейська практика сортування сміття. І експерти сподіваються, що завдяки таким практикам екологічна ситуація в регіоні покращиться. Адже стан навколишнього середовища залежить і від нас.

• В Угорщині спецтехнікою виловлюють сміття, що пливе із Закарпаття