Хто гальмує розвиток ужгородського комунального транспорту?

Сьогодні у всьому цивілізованому світі муніципальний транспорт є соціальною послугою, яка допомагає розвантажити міста від приватних авто, покращує екологічний стан полісів та дає додаткові можливості маломобільним верствам населення. В Ужгороді ж цей сегмент послуг завжди був і залишається ласим шматком та предметом торгів між депутатськими групами. Ми спробували з’ясувати, чому Ужгород неохоче відмовляється від послуг приватних підприємств-перевізників на користь монополії муніципального транспорту, та яка роль у цьому процесі діючого міського голови.

Наразі більшу частку ринку перевезень маршрутними автобусами в Ужгороді контролює родина мера Ужгорода Богдана Андріїва. Акціонерне товариство «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107», яке, згідно відкритих реєстрів, належить дружині міського голови Владі Андріїв та його брату Андрію Андріїву, має найбільший автопарк серед усіх шести учасників процесу перевезення пасажирів в Ужгороді.

При цьому, за даними сервісу Youcontrol.ua, станом на 1 липня 2020 року цей лідер автоперевезень має перед містом податковий борг у розмірі більше 1000 доларів…

Ні для кого з ужгородців не є таємницею, що транспорт фірми міського голови, як, власне, і автобуси інших учасників перевезень, за якістю і комфортом «зависли» у минулому столітті. Ці морально старі, подекуди іржаві, із розбитими ходовими системами, пилюкою і брудом у салонах автобуси влітку перетворюються у «душогубки». Особливо такий «комфорт» дошкуляє містянам зараз, коли у цьому транспорті потрібно їхати у масках. Попри це, з року в рік, ціни на послуги такого псевдотранспорту в Ужгороді, ростуть…

Щось середнє між зношеним місцевим громадським транспортом та комфортними обладнаними за сучасними стандартами автобусами з’явилося в обласному центрі Закарпаття у 2018 році на базі КП «Ужгородський муніципальний транспорт». 20 нових «Електронів», які місто придбало у Львівського автобусного заводу, у рази зручніші за розбиті російські ПАЗи, «Богдани» та інші застарілі зразки автобусної техніки. Однак, у них чомусь не працюють кондиціонери і досі не запроваджено так звану картку пенсіонера, яку КП анонсувало ще рік тому і яку мали отримати 27 000 ужгородців, що належать до пільгових категорій. Відсутність же чіткого обліку «пільговиків» дозволяє маніпулювати у кінці року сумою компенсації від міста за їх перевезення. Але про це трохи згодом…

У цьому ключі також пригадалися перші поїздки «Електронів», які знімали для рекламних сюжетів міського голови Богдана Андріїва. Тоді пасажирів обслуговували водії у білих сорочках і краватках. Майже як у сусідніх країнах, про які ми згадували. Однак, уже за тиждень-два, парадну екіпіровку водії змінили на буденну, як у їх колег з «душогубок».

Пригадалася і презентація президента концерну «Електрон» Юрія Бубеса семи додаткових автобусів у липні цього року, яку можна знайти у ролику на сторінці КП у «Фейсбук». Тоді керівник сказав, що в Ужгород привезли інноваційні автобуси з кондиціонерами. Цікаво, чому ж тоді ці кондиціонери досі не працюють?..  

Нині сегмент перевезень, який покривають «Електрони», згідно отриманої нами інформації, залишається меншим за частку, яку охоплює підприємство родини міського голови «Ужгородське АТП 12107». Попри це, з часу створення КП, фірма родини мера взяла під крило нову муніципальну транспортну структуру. Адже саме «Ужгородське АТП 12107», що розташоване по вул. Радіщева, 2З, надає в оренду для нових «Електронів» місця для стоянки. Як повідомив заступник ужгородського міського голови Ігор Фартушок у відповіді на наш інформаційний запит, перебування рухомого складу комунального підприємства» Ужгородський муніципальний транспорт» Ужгородської міської ради на території АТ «Ужгородське АТП 12107» здійснюється на договірних умовах. Договір оренди діє з 19 вересня 2018 року. У мерії таке співпадіння мотивують тим, що АТ «Ужгородське АТП 12107» є єдиним в Ужгороді майданчиком, що відповідає заявленим умовам зберігання автобусів і надало найдешевшу ціну, що становить 300 грн. з автобуса у місяць. До цього ще слід додати і оплату за обслуговування, проведення техогляду автобусів, щоденного медогляду водіїв, прибирання, миття, тощо, з яким комунальному підприємству допомагає те ж АТП 12107…

Але, звісно, що основні прибутки від транспортного бізнесу з часу керівництва Ужгородом Богдан Андріїв, заробляє не з цього. І навіть не так із власне перевезень, як із компенсацій своєму АТП з бюджету міста Ужгорода за перевезення пільгових категорій громадян. Проаналізувавши відповідь на наш інформаційний запит з Ужгородської міської ради, бачимо, що підприємство родини пана Андріїва є лідером за сумою компенсацій протягом 2017-2019 років, отримавши близько 21 млн грн. Для порівняння, найближчий конкурент «Ужгородського АТП 12107» «Панонія Авто-Центр» отримало близько 15 млн. А новостворене КП «Ужгородський муніципальний транспорт», яке перевозить величезну кількість пасажирів, минулого року дістало у 4,5 разів менше відшкодувань: 1,4 проти 6 млн. отриманих підприємством Богдана Андріїва… 

Разом із тим, нещодавно у кінці  інтерв’ю каналу «Перший кабельний» міський голова заявив, що незабаром КП «Ужгородський комунальний транспорт» перенесуть на інший майданчик. Ми з’ясували, що мова йде про ділянку площею 1,6 га на вул. Загорській, б/н, яка планується для господарської діяльності КП «Ужгородський муніципальний транспорт», у тому числі для стоянки комунальних автобусів. 

Очевидно, величезну ділянку родини міського голови на Радіщева, 23, яка у цьому масиві залишилася єдиною незабудованою у тому числі і людьми, наближеними до пана Андріїва, теж готують до продажу. Для цього за кошти міського бюджету (не за кошти забудовників) навколо цієї території нині оновлюють водогін та встановлюють каналізаційні колектори і підключають їх до нових будинків аби система могла витримати навантаження, яке на неї чинитимуть навколишні багатоповерхівки. У результаті маємо епічний зразок того, як і ефект бурхливої діяльності на благо громади показати, й інтереси бізнес-партнерів не обійти…

А тим часом, за фактом, містом окрім 20 «Електронів», якими Богдан Андріїв вже встиг похизуватися на передвиборчих біг-бордах, продовжують їздити і «душогубки» його родини, створюючи й інший, менш приємний бік транспортного обличчя Ужгорода…