Вивчення рідної мови: як децентралізація допомагає зберегти мовну ідентичність? 

Життя  27 жовтня 2020 року, 13:23 Ярослава Бухта 474 ФОТО

Паралельні класи із двох мов, тримовні навчальні матеріали та інші особливості багатомовної освіти — такою може стати нова реальність для понад 130 різних національностей, які живуть в Україні. Децентралізація викликала багато питань щодо того, як у новостворених громадах заохочуватиметься розвиток місцевих національних спільнот. Зокрема, у сфері освіти та підтримки вивчення мов спільнот одночасно із навчанням українською мовою. Відповідь на них — у досвіді тих поліетнічних громад, які об’єдналися на етапі добровільного утворення та вже успішно реалізовують інтереси всіх своїх мешканців. Як-от Мамалигівська ОТГ на Буковині. Вони засвідчують, що наближення рівня прийняття рішень в сфері шкільної освіти (від районної державної адміністрації — до ОТГ та адміністрації школи)  дає можливість краще враховувати потреби місцевих мешканців.

Білінгвальна система освіти: як це працює на практиці?

Мамалигівська громада розташована у Чернівецькій області, неподалік від румунсько-молдовсько-українського кордону. Серед її мешканців — представники(ці) румунської та молдовської національних меншин, рідна мова спілкування для яких румунська. Із 6 сіл у її складі лише одне — Подвірне — українське, решта — молдовські. Іще від 2009 року тут працюють над розвитком двомовної освіти. 

Мамалигівська ЗОШ

Фото: Мамалигівська ЗОШ (фото взяте з сайту школи)

Loading...

Читайте також:  Як на Закарпатті втілюють реформу децентралізації

У Мамалигівській загальноосвітній школі функціонують паралельні класи із румунською та українською мовами навчання. При цьому у класах з українською мовою навчання вивчають румунську як мову національних меншин. Додатково діти опановують англійську або французьку — залежно від вибору батьків. 

Мамалигівська школа

Фото: Мамалигівська ЗОШ (фото взяте з сайту школи).

Школа успішно поєднує навчання різними мовами. Із цікавинок тут — тримовний словник із природознавства (україно-румуно-англійський). «Цей словник дає можливість учням легше сприймати, легше навчатися двома мовами», — пояснює директор школи Геннадій Іоніцой. Він також зазначає, що у школі є спеціально розроблений словник історичних термінів українською мовою. Оскільки підручник з історії України тут написано румунською мовою, у підручнику учні можуть знайти терміни рідною мовою. А використовуючи словник, вони можуть знайти їх точний переклад українською.

Мамалигівська ЗОШ

Фото: Мамалигівська ЗОШ (фото взяте з сайту школи).

У румуномовних класах Мамалигівської ЗОШ навчаються двома мовами. З 5-го класу тут вивчають українською історію України, потім географію України. До 11-го класу 60% предметів, як і передбачено законом, учням викладають українською мовою. 

Тут також комбінують навчальні матеріали різними мовами. Наприклад, підручник написаний румунською мовою, друкований зошит — українською. Таким чином, діти мають можливість поєднувати навчання обома мовами і добре вивчити державну мову, не відмовляючись при цьому від рідної румунської. Окремі теми навіть у тих предметах, які викладають румунською (це зазвичай складніші для розуміння природничі дисципліни) подають українською. Кажуть: так дітям буде легше скласти зовнішнє незалежне оцінювання українською мовою. 

Мамалигівська школа

Фото: Мамалигівська ЗОШ. Свято весни «Мерцишор». (фото взяте з сайту школи). 

Закон про освіту і можливості для громад

У липні 2019 року в Україні набули чинності зміни до «Закону про освіту», які стосуються використання державної мови в освітньому процесі. Так, корінні народи мають можливість навчатися з 1 по 12 класи рідною мовою разом із ґрунтовним вивченням української мови. Національні меншини, мова яких належить до мов ЄС (наприклад, угорці, румуни, болгари), навчаються рідною мовою у молодших класах. Відсоток навчання українською поступово збільшують від 20% у 5-му класі до 60% у старшій школі. 

Закон викликав хвилю занепокоєння: невже це означатиме, що національні меншини муситимуть відмовитися від своєї ідентичності? Втім (і це доводить приклад Мамалигівської громади), школи у поліетнічних регіонах таким чином можуть успішно поєднувати навчання і рідною мовою, і українською. До того ж повноваження громад дають їм змогу сприяти таким поєднанням та новим місцевим освітнім моделям.

28 вересня 2017 року набув чинності новий Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 5 вересня 2017 року. Один із його ключових пунктів — управлінська та фінансова автономність шкіл, які тепер самостійно формують навчальні програми. Органи місцевого самоврядування відповідають за доступність освіти для всіх, зокрема через створення опорних шкіл. У постановах Кабміну про надання субвенцій такі заклади першими отримують фінансування. Громади мають повноваження, зокрема, ініціювати створення додаткових класів із рідною мовою навчання для учнів (польською, румунською, угорською, болгарською тощо). 

Повноваження органів місцевого самоврядування та шкіл у сфері освіти

Фото: Інтерньюз-Україна. Повноваження органів місцевого самоврядування та шкіл у сфері освіти (інфографіка)

Експерти у галузі освіти зазначають: після створення об’єднаних територіальних громад органи місцевого самоврядування більше уваги (ніж районні держадміністрації, які раніше управляли школами) приділяють розвитку закладів освіти. Це означає покращення матеріально-технічного стану цих установ, як-от приміщень, техніки, навчальних матеріалів.

Для національних спільнот збереження рідної мови є основою їхньої ідентичності. Децентралізація передбачає ширші повноваження для громад у сфері освіти на місцях, і участь представників(ць) нацменшин у їхній діяльності створює реальну можливість посилити свою мовну ідентичність. Як показує приклад Мамалигівської ОТГ, тут успішно може працювати модель «і рідна, і державна мови освіти». Відтак, громада — це можливість зберігати та розвивати власну культуру і будувати спільне майбутнє в Україні для всіх національних спільнот. 

Статтю підготовлено в межах проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи Ромів, та мов меншин в Україні» і програми «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Думки та позиції, викладені у публікації, не обов’язково відображають офіційну позицію Ради Європи. 

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0