Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Політика
  • Нардепи Василь Петьовка, Роберт Горват та Валерій Лунченко просять виділити кошти на захист Закарпаття від паводків

Нардепи Василь Петьовка, Роберт Горват та Валерій Лунченко просять виділити кошти на захист Закарпаття від паводків

Нардепи  Василь Петьовка, Роберт Горват та Валерій Лунченко просять виділити кошти на захист Закарпаття від паводків

Щороку закарпатці з острахом чекають на погіршення погодних умов, адже це означає – імовірність підтоплень, чергових руйнувань та збитків. Паводки 1998, 2001, 2008, 2010 років, та грудня 2017-го, буревії та сходження селевих потоків, що стали вже звичними для минулих років,   завдають непоправної шкоди Закарпаттю.

ВІДЕО ДНЯ

Вже традиційно вкрай гостро постає питання: коли будуть відновлені понищені берегоукріплення та побудовані нові протипаводкові споруди,  здійснена регуляція та розчистка русел річок, потічків, укріплення берегів, мостів, шляхопроводів, закладення нових лісозахисних смуг у районах активізації буревіїв та зсувних процесів?

Починаючи з 2007-го року недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області, за підрахунками фахівців, становить близько 400 мільйонів гривень. Один з прикладів: згідно з Програмою, будівництво польдерів та протипаводкових ємностей у горах повинно було розпочатись ще 10 років тому - у 2008 році.  Однак, через відсутність коштів підрядники не можуть приступити до виконання робіт і досі.

Реклама

Протягом кількох років поспіль, народні депутати України від гірських районів Закарпаття неодноразово подавали депутатські запити та звернення до уряду, профільних міністерств щодо необхідності відновлення фінансування протипаводкової програми «Тиса» та Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області. Однак, замість виділення фінансування, Міністерство фінансів вдавалося до формальних відписок, суть яких зводилася до того, що фінансування протипаводкових заходів в області проводитиметься за рахунок коштів державних інвестиційних проектів та відрахувань екологічного податку, що зараховується до спеціального фонду місцевих бюджетів. Однак про те, що ці кошти не покривають потреб у фінансуванні робіт з будівництва та реконструкції берегоукріплень, говорити не доводиться.

Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса розробило та скерувало до Державного водного агентства України пропозиції щодо виконання заходів із захисту шкідливої дії вод на 2019 рік на загальну суму  понад 220 млн. 200 тис. грн. Виконання робіт за цими пропозиціями дало б змогу захистити 9 населених пунктів та 3060 садиб громадян, а також 8470 га сільськогосподарських угідь краю.

Реклама

Згідно пропозицій БУВР «Тиса», на території Берегівського району запланована реконструкція водовипускного шлюза-регулятора на правобережній дамбі річки Боржава у селі Боржава на загальну суму 2  млн. 200 тис. гривень. Тут готовність об’єкту – 98,7 %. У Виноградівському районі планується виконання ряду робіт з реконструкції та будівництва дамб і берегоукріплень річки Тиса та річки Боржава, в Іршавському районі – захист від затоплення водами річки Боржава села Вільхівка та відновлення берегоукріплення річки Синявка в селі Ільниця. Це дасть можливість захистити від паводків 2 населені пункти та 120 індивідуальних садиб. У Мукачівському районі гострою є необхідність проведення капітального ремонту насосної станції №3/3А Латорицької польдерної системи, а також виконання відновлювальних робіт по берегоукріпленню лівого берега річки Латориця у селі Нове Давидково, що убезпечить від підтоплень 2 населені пункти, 300 індивідуальних садиб громадян та 1320 гектарів сільськогосподарських угідь.

Читайте також:
На Тячівщині проводяться роботи з реконструкції пошкодженої дамби та берегоукріплення річки

Ще у 2011 році розпочалось будівництво берегоукріплення річки Тиса в селі Костилівка Рахівського району, яке мало б захистити від руйнівної дії стихії 120 садиб та 100 гектарів сільськогосподарських угідь. Для Тячівського району в невідкладному порядку необхідно завершити будівництво захисних дамб на річці Тересва в нижній частині селища Дубове, відновити берегоукріплення дамби №1 на річці Теребля у селі Чумалево, здійснити  будівництво берегоукріплень та захисних дамб на річці Лужанка в селі Новоселиця та річці Тересва в селі Вільхівці, берегоукріплень річки Тиса вище міста Тячів, реконструювати берегоукріплення та посилити водозахисну дамбу річки Тиса, відновити дамбу річки Тересва в селі Добрянське, відновити берегоукріплення правого берега річки Тересва вище автодорожнього мосту села Калини, завершити будівництво захисних дамб на річках Тиса і Апшиця поблизу села Грушово.

Реклама

У підсумку це дасть змогу убезпечити від паводків 1400 садиб та 1170 гектарів сільськогосподарських угідь. Аналогічні невідкладні заходи з будівництва та реконструкції берегоукріплень необхідно проводити й в Ужгородському та Хустському районах на загальну суму відповідно на більш 109 млн. гривень та 4 млн. гривень.

Народні депутати України Василь Петьовка, Валерій Лунченко, Роберт Горват  звернулися до прем’єра Гройсмана з депутатським запитом. У 2019 бюджетному році просять виділити кошти в розмірі 220 млн. 200 тисяч гривень Басейновому управлінню водних ресурсів річки Тиса для фінансування заходів, спрямованих на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні річки Тиса у Закарпатській області.

Враховуючи той негативний досвід, який має Закарпаття від паводків попередніх років, народні депутати України вкотре акцентують на тому, що систематичне недофінансування призводить до багатомільйонних збитків, як для сільськогосподарського комплексу, так і для населення, тому, як і переважна більшість закарпатців, сподіваються на порозуміння урядовців та щонайшвидше вирішення  цього питання.

Нагадаємо, одне із закарпатських сіл опинилося під загрозою підтоплень.

Скопійовано
Наш сайт використовує файли cookie
Для чого це нам потрібно