Віктор Балога: "Радіти прорахункам Партії регіонів можуть лише ті, хто не бажає добра Україні"

Лідер Єдиного Центру Віктор Балога розповів в інтерв'ю журналу "Фокус" про те, чому владу треба критикувати, не переходячи в опозицію.

Ще рік тому Віктор Балога вважався однією з наймогутніших людей в країні. З тих пір, як він голосно хлопнув дверима свого кабінету на Банковій, оголосивши про незгоду з рішенням Віктора Ющенка йти на другий термін, його вплив на українську політику помітно зменшився. Проте в офісі пана Балоги на київському Подолі часто можна зустріти людей, від рішень яких залежить багато що. В Раді є 5 депутатів його партії «Єдиний центр», а сам він є активним учасником політичних процесів. При цьому опозиціонером себе не рахує: «Оцініть дії влади зважено і без істерик, і ви побачите, що претензії, що висуваються до неї, частенько упереджені. Ми не раз критикували уряд, деякі дії президента.

І за небездоганне з точки зору Конституції формування коаліції. І за непродумане рішення по Чорноморському флоту. І за відсутність реформ. Але в той же час ми не хочемо заважати новій команді втілювати в життя свою програму, в якій є тямущі ідеї».

– Нинішні відставки членів уряду – це прелюдія до розвалу коаліції? Адже удару був завданий по голові Мінприроди, який вважався людиною Володимира Литвина.

– Розвал коаліції нереальний. Вийде Блок Литвина з більшості чи ні – питання другорядне, тому що в Регіонів є запас в десятки голосів. Після рішення Конституційного суду (йдеться про засіданні, що підтвердило законність формування нинішньої коаліції. – Фокус) Литвин і комуністи втратили свої «золоті картки».

– Як ви думаєте, чи можливе формування конституційної більшості з 300 депутатів, до якої прагне Партія регіонів?

– Лише у випадку, якщо ще сорок парламентарів з БЮТ і НУНС зітруть в порошок свою ідеологію і репутацію. Простіше кажучи, підуть в коаліцію з особистого інтересу. Мені в це не віриться. У 2007 році спроба збити штучну конституційну більшість закінчилася політичною кризою і перевиборами Ради. У нинішній ситуації це далеко не кращий сценарій.

– Всі говорять про те, що змішана система виборів допоможе партії влади отримати потрібний результат. У якій атмосфері проходить кампанія місцевих виборів?

– «Всі говорять» – це узагальнення. Наприклад, ми рахуємо повернення до змішаної системи правильним кроком. З одного боку, виборцеві дають можливість віддати голос за реального кандидата, а не за розмитий список. З іншої – зберігається відповідальність політсил за своїх представників у владі, за те, як вони виконують узяті на себе зобов'язання. Таким чином, за діями фракцій в місцевих радах встановлюється подвійний контроль – общини і партії. Це краще, ніж було. З приводу змін в законі про місцеві вибори обурюються ті, хто в активі має лише власне ім'я, а їх поспішно зроблені партії ніяк не впливають на політичну ситуацію в регіонах. Якщо слідувати логіці цих «захисників демократії», то будь-який пірат Сомалі, отримавши наше громадянство і по-швидкому прикупивши партійку, вже може йти у владу. Але це ж абсурд!

– А як вам під час роботи главою секретаріату удавалося забезпечити результати на виборах? Партія Ющенка показувала досить непогані результати в західних областях.

– Якщо це натяк на адмінресурс, то марно. Тоді і Ющенко, і захід країни були іншими. У Віктора Андрійовича ще була інерція Майдану і особистого рейтингу, а попереду – декілька років в кріслі президента. Через те його політична сила і набирала бали.

– Ви вважаєте, що адміністративний ресурс не впливатиме на вибори?

– Звичайно, вплине, дурно це заперечувати. Питання лише в процентному співвідношенні. Мені здається, що вплив буде в рамках статистичної погрішності – 1,5–2%. Інколи, до речі, це може вплинути і у зворотний бік.

– Це ви виходячи зі свого досвіду говорите?

– Коли я балотувався в депутати Верховної Ради по мажоритарній системі, мені на окрузі партія влади виставила чотирьох Вікторів Івановичів Балог. Суд врешті-решт зняв їх.

– Чи є у вас домовленість з Партією регіонів про співпрацю по західних областях?

– «Єдиний центр» самостійно братиме участь у виборах. Ми висунемо своїх представників в ради всіх рівнів – від сіл до областей. Партія регіонів теж самостійно стане нарощувати свій ресурс на заході.

– Чи правда, що ви ведете переговори про об'єднання передвиборних ресурсів з Яценюком, Матвієнком і Порошенком? Чому до цих пір не домовилися?

– Підтверджую: переговори як політичний інструмент були, є і будуть. У тому числі з названими політиками. При цьому не можна сказати, що ми не домовилися, оскільки не йшлося ні про терміни, ні про формати. Ми швидше намагалися знайти загальні точки зіткнення. Вже зараз ясно, що в разі продовження таких переговорів на одного учасника стане менше. І це точно не Балога.

– Чи є політичні перспективи в Тимошенко, адже останнім часом влада всіляко пригнічує її дії?

– Юлія Тимошенко залишається значимою фігурою української політики. Той, хто поспішив списати її в політичний утиль, помиляється.

– Чи не здається вам, що їй можна скласти руки і чекати, поки Партія регіонів сама не зробить таку кількість помилок, які вознесуть її на політичний п'єдестал?

– Напевно, треба б спочатку у Юлії Володимирівни запитати, чи потрібні їй мої поради. У лідера БЮТ своїх порадників хапає. Крім того, я не хочу, щоб Партія регіонів наробила критично багато помилок. Зараз вона у влади. А значить, її прорахунки – це мінус країні, і радіти цьому може лише той, хто не хоче добра Україні.

– Але і в команді Януковича не все так гладко. У його оточенні багато хто не зацікавлений в сильному президентові.

- Так можуть думати лише недалекоглядні люди. При слабкому президентові вони і самі не стануть сильніше, і іншим будуть не потрібні.

– Як ви вважаєте, чи ствердить парламент закон про референдум і чи є в Банкової плани по зміні Конституції прямим народним голосуванням?

– Я б ставив питання ширше. Не з політики треба починати. Президентові слід запитати у громадян, чи згодні вони з необхідністю реформ, чи готові до них. Тобто восени провести референдум. Упевнений, що суспільство видасть такий карт-бланш. Напевно, заявлені перетворення не стануть «популярними», зате дістануть суспільне схвалення, а значить, підтримку. Можна також винести на голосування питання відносно форми правління, політреформи і Конституції і таким чином разом зняти їх. Упевнений, що референдум стане сильним кроком президента.

Сергій Висоцкий

Переклад Наталії Вігодованець