Безгольова нічия ужгородської "Говерли" і дніпродзержинської "Сталі"

Фаворита сьогоднішньої гри визначити було важко. З одного боку «Говерла» грала на своєму полі, і хоч в поточному сезоні ще не перемагала, команда, зібрана в абсолютній більшості з вихованців динамівської академії, місцями демонструвала досить цікавий футбол. На користь ужгородського клубу говорив і досвід В‘ячеслава Грозного, який вміє працювати з молодими гравцями та налаштовувати їх на потрібний лад. Натомість «Сталь» має у своєму складі чимало виконавців, яких важко вже чимось здивувати. Їх присутність на полі часто компенсує недостатню зіграність, зумовлену суттєвим оновленням дніпродзержинського клубу перед стартом у вищому дивізіоні. Чиї козирі вагоміші і мала показати гра на напівпустому «Авангарді».

В‘ячеслав Грозний цього разу обійшовся без гравців, які повноцінно належать клубу. Павла Кутаса не було навіть в заявці, натомість на лаві для запасних з‘явився Павло Іванов – колишній капітан донецького «Олімпіка». Тож, ворота «Говерли» захищав Артур Рудько. Лінію захисту сформували Люлька, Ягодінскіс, Лухтанов та Цуріков. Савченко та Чумак грали в районі центрального кола, трохи вище розташувався Гемега. Кузик діяв на лівому фланзі, Сергійчук – справа, щоправда, орендований у «Карпат» форвард часто мінявся позицією з Дмитром Хльобасом, якого можна було вважати номінальним нападником.

Тренер «Сталі» не зраджує обраній стратегії і продовжує використовувати двох нападників. Цього разу в атаці дніпродзержинців грали Роман Дебелко та Владислав Кулач. На флангах півзахисту діяли Васін та Путраш, а в центрі поля вийшли Роман Карасюк та Максим Каленчук. Перед ворітьми Юрія Паньківа розташували справа наліво Адамюк, Іщенко, Пшеничних та Воронін.

Незважаючи на страшенну спеку (термометр стадіону показував +38), команди досить активно розпочали гру. М‘яч практично не затримувався в центрі поля, суперники намагались відповідати атакою на атаку. Обмінявшись фланговими подачами, які до ударів в рамку воріт не призвели, першу реальну загрозу створили гості. Кулач та Дебелко простою стінкою відрізали трьох захисників, Владислав вискочив на побачення з Рудьком, прокинув м’яч повз воротаря, але втратив над ним контроль, чим одразу ж скористався захисник, вибивши шкіряного в аут. Цікаво, що подача кутового призвела вже до небезпечної атаки «Говерли». Кузик втік в контратаку і віддав пас на хід Сергійчуку. Михайло вирішив обіграти Паньківа і випустив м’яч за лицьову лінію, продемонструвавши, чому «Карпати» вирішили віддати його в оренду.

Однак грати весь тайм у високому темпі, враховуючи кліматичні умови, було важко, то ж не дивно, що швидкості почали падати, а з ними зникла й гострота біля обох воріт. Власне, до паузи на пиття води згадати можна хіба що нескладний удар Кузика в руки Паньківу. А ось після 30-ї хвилини ініціативу захопила «Сталь». Васін пострілом з кута штрафного майданчика перевірив Артура Рудька, удар Юрія Путраша зльоту метрів з 20-ти виявився трохи не точним, а Роману Дебелку не вистачило якоїсь миті, аби замкнути фланговий простріл від все того ж Путраша.

На все це «Говерла» відповіла потужним ударом Цурікова з лівого кута штрафного майданчика в дальню стійку після пасу від Гемеги. Втім, останнє слово в першому таймі було все ж за «Сталлю». Кулач поборовся на половині поля суперника, скинув м’яч на Каленчука, який в свою чергу відпасував на Романа Дебелка, але форвард із захисником «на спині» пробив над поперечкою.

Другий тайм пройшов за схожим сценарієм, але вже без акцентованих гольових моментів. Обидві команди хоч і йшли наполегливо вперед, проте футболістам не вистачало нестандартних ходів, які б змусили оборону помилитись. По воротам більше били дніпродзержинці, особливо старався Кулач, який спочатку завдав удару головою (в руки Рудько), а потім після вкидання ауту виграв позицію у захисників та пробив у підкаті з кількох метрів, проте м’яч пройшов над поперечкою. В активі ж «Говерли» дальній постріл Хльобаса (Паньків з другої спроби накрив кулю) та непоганий пас на Люльки на Савченка, Олексій бив сходу метрів з десяти, проте м’яч звалився з ноги та полетів на трибуни, а не в ціль. Втім, на гол не напрацювала ні одна, ні інша команда, фінальний свисток зафіксував рівність суперників, принаймні у цьому матчі.