Редиска — яка користь цього овочу та кому її не варто їсти
Редиска весною однією з перших з’являється на прилавках у магазинах і на ринках. Розповідаємо, яка користь редиски та кому її не варто багато їсти.
Сьогодні існує безліч сортів редиски, які відрізняються формою, кольором і розміром. Проте найпопулярніша у нас — знайома всім кругла, червонувата ззовні й біла всередині.
Фермер Андрій Головчак радить кожному, хто має навіть невеличку ділянку землі, посіяти редиску. Вона невибаглива у догляді, витримує холод до -3°C і дуже швидко дозріває — деякі сорти готові вже через 20 днів після посіву.
Ще одна перевага — редиска росте навіть на бідних ґрунтах. Щоправда, з часом його варто підживити органічними добривами.
Головне — не сіяти надто густо, — радить Андрій. Оптимальна відстань між рядками — 10 см. І не забувайте про полив: цей овоч любить вологу. Догляд за редискою не складний: потрібно лише вчасно прибирати бур’яни, підживлювати ґрунт, захищати рослину від хвороб і шкідників.
Користь редиски
Хоч редиска маленька, вона дуже корисна. В ній багато вітамінів, мінералів, антиоксидантів і корисних сполук. При цьому вміст калорій дуже низький — лише 15 ккал на 100 г. Завдяки низькому глікемічному індексу овоч добре підходить для дієтичного харчування.
Редиска містить:
- вітамін С,
- вітаміни групи B та PP,
- кальцій, залізо, калій, фосфор, йод, марганець,
- фолієву кислоту.
Антиоксиданти, що є в редисці, допомагають організму боротися з вільними радикалами, які можуть провокувати різні хвороби. Серед інших позитивних властивостей редиски відзначають зниження рівня цукру в крові, підтримка роботи печінки, стабілізація тиску, покращення кровообігу, підтримка травлення та ін.
Та варто пам’ятати, що декому її не можна їсти. Цього овочу краще уникати людям з алергією, захворюваннями щитоподібної залози, виразкою шлунка, проблемами з жовчним міхуром або зниженим тиском.
Раніше видання розповідало, чи можна їсти банани літнім людям.