Як правильно привітатися на Великдень українською
Воскресіння Христове входить до переліку найулюбленіших свят українців. Пояснюємо, як правильно вітатися на Пасху, щоб не потрапити в курйозні ситуації.
Християни східного обряду 12 квітня святкуватимуть Великдень і вітатимуть один одного з Воскресінням. У цей період віряни переходять на християнські вітання.
Проте, не всі знають, як правильно вітатися на Великдень українською та як відповідати на привітання з Пасхою. Розповідаємо про комунікаційні особливості свята детальніше.
Вітатися на Великдень прийнято так: «Христос воскрес!». У відповідь слід казати «Воістину воскрес!». Саме таким привітанням християни прославляють світле свято, несуть радість цього дня іншим і презентують свою віру масам.
Це привітання, найімовірніше, з’явилося ще в Новозавітні часи. Коли жінки-мироносиці прийшли помазати пахощами тіло Ісуса Христа за юдейською традицією, то янгол сповістив їх про те, що Син Божий воскрес із мертвих. Так виникло привітання «Христос воскрес!», а відповідь «Воістину воскрес!» була підтвердженням цього дива.
Як довго треба вітатися фразою «Христос воскрес!»
Пасхальне привітання доцільно використовувати безпосередньо на Великдень і щонайменше впродовж наступних семи днів. Ревні християни вітаються так аж до Вознесіння. Воно настане через 40 днів після Пасхи.
У християнстві цей період залишається особливим. Віряни переконані, що саме на 40-й день після смерті душа покидає тіло. Цьогоріч Вознесіння Господнє випало на 21 травня. Саме тоді про Христосування (Великоднє привітання) можна забути до наступної весни.
Чи можна називати Великдень «празником»
Не всі подібні на російські слова обов’язково належать до росіянізмів. Слово «празник» — показовий приклад. На думку мовознавиці Надії Сологуб, українська мова успадкувала його з церковнослов’янської. Ще й зробила це в притаманній манері — спростила приголосні через надлишок, тому замість «здн» маємо «зн».
Слово «свято» залишається стилістично нейтральним та універсальним. Його можна вживати в усіх стилях літературної мови. Натомість храмові та інші християнські свята цілком доречно називати «празниками» в живому мовленні.
До речі, раніше розібрали давні традиції Великодня на Закарпатті.