15 деревʼяних храмів Закарпаття оцифрують: кожна церква матиме 3D-модель

Команда проводить комплексні дослідження: лазерне сканування, аерофотозйомку та фотограмметрію. На основі зібраних даних створять високоточні 3D-моделі та архітектурні креслення пам’яток. Про це йдеться у статті видання Zaxid.net.

Крім технічної фіксації, проєкт передбачає опитування місцевих жителів і фахівців, аби задокументувати традиції народного храмового будівництва регіону.

Серед об’єктів – найстаріша дерев’яна святиня краю, Церква Святого Миколая у селі Колодне Тячівського району. Її збудували у 1470 році та згодом перевезли з урочища Одарів, де колись діяв монастир. Храм споруджений із 12-метрових дубових колод на кам’яному фундаменті. Особливу цінність становлять двері з рідкісним металевим окуттям і вікно у формі хреста. Усередині збереглися іконостас та розписи XVIII століття.

Також фахівці працюють над Миколаївською церквою у селі Сокирниця XVII століття. Храм вирізняється готичною вежею з високим шпилем. Його зведено з дубових колод, а вхід прикрашає давня різьба з «мотузковим» орнаментом і розетами-шестилистниками.

До переліку входить і Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці в селі Буковець XIX століття. Споруда з повністю оббитими ґонтом стінами та дахом і ґанковою галереєю. Подібну посвяту має й храм XVIII століття у Розтоках, який також був перевезений із первісного місця.

У Сваляві дослідники оцифровують Церкву Архистратига Михаїла XVIII століття. Святиня відома бароковими хрестами з півмісяцем, різьбленою галереєю та стародруком 1667 року, що зберігся донині.

Архітектурно-історичне дослідження передбачає створення повноцінного цифрового архіву з історичними довідками про кожен об’єкт. 3D-моделі та панорамні знімки не лише популяризуватимуть культурну спадщину Закарпаття, а й стануть важливою базою для майбутніх реставрацій та наукових досліджень.

Нагадаємо, у селі Щасливе освячено оновлений після реставрації храм.