"Хто пише, повинен знати – для чого він пише і для кого", – Мирослав Дочинець (ФОТО)
7 травня у Мукачівській міській книгозбірні відбулася довгоочікувана зустріч з відомим українським письменником європейського масштабу, лауреатом численних літературних нагород, гордістю міста над Латорицею – Мирославом Дочинцем, автором численних романів та книг малої прози, які вже кілька років поспіль лишаються в топах книгарень, додруковуються новими й новими накладами та мають великий успіх у поціновувачів красного письма. Найбільшої слави і популярності серед читачів зажив роман „Вічник” та збірка порад старого мудреця-довгожителя Андрія Ворона „Многії літа, благії літа”, а романи „Криничар” та „Горянин” стали цьогоріч переможцями у номінації „Література” найвищої державної літературної нагороди нашої країни – Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
„Під час зустрічі з своїми читачами я передусім прагну почути, що Ви хотіли б бачити у моїх книгах і, що б Ви хотіли почути від мене”, – звернувся до присутніх у залі шанувальників своєї творчості Мирослав Дочинець. Він розповідав чимало цікавого про себе, свою роботу, погляди на життя, сучасний стан письменництва, своїх книжкових героїв і сучасну політику. Та провідною була тема літератури, її місце у житті Дочинця: „Мені ще батько в дитинстві казав: той, хто пише, повинен знати – для чого він пише і для кого. Я б ще додав: і знати, чого не слід писати. Бо писати можна про будь-що і будь-як. Але навіщо?! Я пишу для себе, щоб піднятися над собою, над сірятиною буденності, бодай на вершок наблизитися до недосяжного. Я шукаю скріплення духу в слові. Виявляється, це потрібно й іншим”.
Приємним здивуванням і щирою радістю для письменника був виступ Віри Петрівни Кузьми, жительки села Лавки, яка низько кланяючись автору за його твори, сказала: „Ваші книги дають мені енергію, силу, поштовх до руху. Вчать любити людей і природу. Їх читаєш як Біблію...”
„Сьогодні наше місто гордиться духовними здобутками у царині літератури, – зазначив у своєму виступі поет, журналіст, головний редактор газети „Мукачево” Віктор Дворниченко, – адже Мирослав збудував тут Храм Літератури”.
Про творчу співпрацю з письменником розповідав і Василь Васильович Пагиря, письменник, краєзнавець, Почесний громадянин м. Мукачева. Наталія Батюкова, учениця Мукачівської ЗОШ №2 ім. Т. Г. Шевченка (керівник – Валентина Гафинець), представила публіці власну пошукову роботу „Пошук істини, як шлях до досконалості людської душі”, за романом М. Дочинця „Вічник”. А Михайло Шушкевич, поет, голова міського літературного об’єднання „Рідне слово” порадував присутніх приємною звісткою: саме цього дня Мирославу Дочинцю вирішено присвоїти звання Почесного громадянина м. Мукачева.
Квіти і теплі слова вдячності за творчість дарували поважному гостю представниця відділу культури Мукачівського міськвиконкому Ірина Калій, поетеса Тетяна Рибар, Лариса Ком’яті, історик Андрій Олашин та багато інших поціновувачів таланту автора.
„Елегантний, мов білий рояль,
Цей філософ з очима сумними.
Він Слова, як сапфіри відточує
Й почувається легко між ними.
Він шукає найглибшу оту глибину
У словесному морі бездонному...”
Такі власні поетичні рядки подарувала письменнику директор Мукачівської міської ЦБС Ольга Стадник, відзначивши:
Йому в славі купатись і бавитись Словом…
Він Адам. Журналіст. Публіцист. Чоловік.
Він такий. Поцілований Богом.”
Дух книги, Чин письма і аромат вишуканого Слова, забувши про відлік часу, витав цього дня у переповненій залі Храму книг. На автограф улюбленого письменника та можливість спілкування з ним особисто, чекали не тільки мукачівці, але й гості з Києва, Чернівців, Варшави, Ужгорода... Кожному автор приділив свій час, даючи відверті відповіді і щирі настанови. Бо найголовніша нагорода для нього – це його читачі, а найбільший дар від Бога – це талант.
Творчої наснаги та невичерпної енергії Вам, пане Мирославе, гідних надбань і довгих років життя у здоров’ї, добробуті і мирі, на радість нам – Вашим читачам.
Тетяна Туряниця, провідний бібліотекар відділу обслуговування Мукачівської міської центральної бібліотеки ім. О. Духновича