Спокійна нічия Англії та Франції

Без надзусиль, шалених нервів і ефектної гри фаворити групи D завершили свою зустріч миром.

Що треба відзначити відразу - це серйозно незаповнені трибуни. Все-таки весь той негатив, який був на сторінках європейських видань, а також реальні проблеми і негаразди як України в цілому, так і Донецька зокрема, зіграли свою роль. Дуже багато порожніх місць було на Донбас-Арені. Ну, і, як позавчора в Харкові, здивувало скандування "Россия". Таке враження, що російські вболівальники полінувались поїхати до Польщі підтримати свою команду. Чи може це місцева публіка?

Тепер до гри. Звісно, Франція, яку більшість вважала фаворитом (ще б пак, проти "обезрунієної" Англії), відразу показала, хто в домі господар. Англійці тільки пхекнули, і, перечекавши стартовий "натиск" (саме так, в лапках, бо нічого серйозного там не було), створили перший гольовий момент в матчі. Янг віддав шикарний пас на хід Мілнеру, той промчав штрафною повз Льоріса, що побіг рятувати своїх неоковирних захисників - і пробив з гострого кута. Та ще й на швидкості. Одним словом, м'яч не залетів в порожні ворота.

І знову на полі продовжувала царювати команда Лорана Блана. Без особливого загострення. Відверто кажучи, середину першого тайму можна й треба назвати нудненькою частиною матчу. Хоча відчувалось, що "галльські півні" грають не на повну потужність, а от коли заграють... Але коли Франція таки вирішила "заграти", рахунок вже був не на її користь. От кажуть же, що вся ця "англійська гра" - це давно вже стереотип. Але гол "леви" забили саме так, у своєму прадавньому, "дідівському" стилі. Стіві Джі подав зі штрафного на правому фланзі, а Джолеон Лескотт перестрибув Діарра і розстріляв головою ворота триколірних.

Мабуть, ця помилка так вплинула на Алу, що він помчав вперед і за кілька хвилин міг зрівняти рахунок - також головою. Причому після його могутнього удару Харт так невдало парирував м'яч, що той опинився у Рібері. Простріл на Діарра, ще один удар Алу, тепер ногою - і цього разу повз ворота.

Але французи таки досягли свого. Самір Насрі, отримавши м'яч у суперзручній позиції (краще просто не придумаєш), стрельнув точно в ближній кут - а Джо Харт не зумів закрити "свою" зону. На тому, власне, можна сказати, й завершився, хоча французи трішки ненебезпечно поатакували.

Другий тайм як розпочався, так і пішов в тій же нуднуватій біготні без ударів і моментів. Ті, хто не бачив матч, будуть здивовані - але перший момент на полі виник аж на 65-й (!) хвилині. Це Карім Бензема стрельнув здалеку, Харт трішечки навіть напружився.

Думаєте, за цим моментом щось розпочалось? Аніскілечки! Франція продовжувала грати в "перший номер", англійці спокійно відбивались від ролі номеру другого. Так і з'їдали хвилина за хвилиною. Ну, був непоганий момент у Кабая на 81-й хвилині, коли він пробив сильно і прицільно, але Харт потягнув його удар. Уже в доданий час шалений гол міг залетіти в ворота Англії після удару Бензема - але Харт потягнув і цей удар. На тому й завершився матч фаворитів нашої групи, матч, який не дав ніякої відповіді на питання - хто ж таки буде виходити в плей-офф з першого місця.

Франція - Англія 1:1 (Насрі, 39 - Лескотт, 30)Франція: Льоріс, Дебюші, Евра, Рамі, Мексес, Кабай (Бен Арфа, 84), Рібері, Насрі, Малуда (Мартен, 85), А.Діарра, БенземаАнглія: Харт, Г.Джонсон, Е.Коул, Террі, Лескотт, Джерард, Янг, Мілнер, Паркер (Хендерсон, 78), Окслейд-Чемберлен (Дефо, 77), Уелбек (Уолкотт, 90)Попередження: Окслейд-Чемберлен, ЯнгОлександр Стрижук