Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Ужгородців вчитимуть плести дідуха

Для тих, хто хочете прикрасити свій дім оригінальним і водночас традиційним українським атрибутом різдвяних свят, то дідух – найкращий вибір. Для всіх бажаючих в Ужгороді буде проведено...

Для тих, хто хочете прикрасити свій дім оригінальним і водночас традиційним українським атрибутом різдвяних свят, то дідух – найкращий вибір.

Для всіх бажаючих в Ужгороді буде проведено майстер-клас із плетіння цього солом'яного оберега.  Захід відбудеться у неділю, 4 січня.

Довідка. Дідух – солом'яний оберіг – дух предків, дідів; символ доброго врожаю, злагоди в родині, достатку в домі. На Святвечір господар заносив дідуха до хати та встановлював його на покуті, де він перебував подекуди навіть до Водохреща. Під дідуха обов'язково клали "бабу" – в'язку соломи, як символ достатку та нового врожаю. Його присутність привносила в родину святковий настрій і затишок. У народі казали "Дідух до хати – біда із хати".

Дідух символізує "діда", родоначальника сім'ї, покровителя роду та зв'язок між поколіннями. Традиція прикрашати ним домівку зародилась ще в дохристиянські часи, коли Новий рік святкували у вересні, разом зі збором урожаю.

Дідух – це сніп із добірних колосків жита, пшениці або вівса, що перев'язаний особливим чином: у нього має бути голова і три або п'ять ніг. Його прикрашали стрічками, маківками та сухоцвітами. Як універсальний національний символ, він може бути прикрашений стилізованими солом'яними фігурками, плетеними кульками, ромбовидними намистинами, духмяними квітами і травами, витонченими дзвіночками, плетеними стрічками, зав'язаними на щасливу долю у стародавні магічні вузли та петлі.

Після святкових днів зерно з дідуха збирали та зберігали до весни, а потім висівали разом із посівним для освячення майбутнього урожаю. Стебла від колосків господар вкладав між гілками садових дерев, щоб краще родили. А той, хто не мав господарства, просто спалював ритуальний сніп.