День Дунаю: коли річка об’єднує країни

1 липня на Закарпатті вже водинадцяте відзначали Міжнародний День Дунаю. Подібне свято відзначають в усіх 14 країнах, територією яких протікає найбільша річка Європи. Цьогорічна локація – місто Тячів, невипадково обрана, адже цей населений пункт знаходиться на березі річки Тиса, яка і розділяє український Тячів і румунський малий Тячів. Тим паче, що саме у цьому місті в рамках Дня Дунаю відзначали 25-річчя дипломатичних відносин між Україною та Румунією.

На свято завітали і почесні гості. Зокрема, в.о. Тячівського міського голови Іван Клебан, голова Тячівської РДА Василь Дем’янчук, заступник голови Тячівської райради Василь Кушілка, заступник Міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, начальник управління Держводагентства України В’ячеслав Розгон, менеджер проектів Представництва ЄС в  Україні Олександр Клітко, консул Румунії в Солотвині Габріел Нікола, а також представники басейнових водних господарств України, Угорщини та Румунії.

Заступник міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Микола Кузьо

На свято також завітали дунайські молодіжні посли з Румунії – учасники дитячого фольклорного ансамблю «Мугурел» з м.Сігету-Мармаціей (Румунія).

Як зазначила представниця України у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай Олена Марушевська, у кожній країні, де відзначається Міжнародний День Дунаю, свій формат святкувань. Наприклад, в Австрії – це як рок-фестиваль, у Румунії – як ігри. В Україні – це як здебільшого інформативні дискусії та практики з екології.

Саме екологічний аспект збереження річок і був порушений під час одинадцятого Міжнародного Дня Дунаю. Голова Тячівської райдержадміністрації Василь Дем’янчук зазначив, що через 20-30 років у світі чимало жителів планети Земля відчуватимуть гостру потребу у питній воді. І ця проблема з кожним роком буде все гострішою і гострішою. Тому однією з основних проблем є саме засміченість річок.

Спільні з європейськими партнерами проекти висвітлені на стендах

Це питання було одним із провідних тем, яка обговорювалась під час Дня Дунаю. Крім того, на території Тячівської міської об’єднаної територіальної громади була проведена і практична акція – конкурс  «Пластикові скарби», у якій взяли участь учні загальноосвітніх навчальних закладів громади. Загалом вони на берегах річки Тиса та її приток зібрали понад 700 кг пластикового сміття. А це три вантажівки таких відходів. Найбільше пластикових пляшок та інших відходів зібрали учні Руськополівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, понад 233 кг. Переможці конкурсу отримали солодкі подарунки та головний приз – відеопроектор.

Ще один справді екологічний сюрприз отримала Тячівська об’єднана громада – нові сміттєві контейнери для збору пластику.

Тячівській об’єднаній громаді вручають нові сміттєві контейнери для збору пластику

Нові сміттєві контейнери

Представниця України у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай Олена Марушевська також звернула увагу і на інформаційний аспект Міжнародного Дня Дунаю. Адже річка Тиса протікає через території України, Угорщини та Сербії і впадає у Дунай. «Тому проблеми Дунаю є і проблемами Тиси. Тим паче, що сміття з цих річок згодом потрапляє у Чорне море. І кожна наша викинута пластикова пляшка, кожен інший вид сміття завдають непоправної шкоди екосистемі цих річок. Тому, в першу чергу, в рамках Дня Дунаю проводяться і різноманітні дитячі акції, направлені на виховання дітей в дусі поваги до природи та обізнаності щодо наслідків шкоди для річок», – сказала Олена Марушевська.

Руськополівська ЗОШ І-ІІІ ступенів - переможці конкурсу "Пластикові скарби"

З цією інформаційною метою був проведений і пізнавально-інформаційний квест «Мандрівка Тисою та Дунаєм до Чорного моря», у якому взяли участь школярі зі шкіл Тячівської міської об’єднаної громади та Ужгорода. Під час квесту команди мали виконати 9 завдань. За кожне вирішене завдання учасники отримували шматок карти, щоб у результаті скласти карту басейну Тиси.

Крім того, в рамках Дня Дунаю школярі домалювали елементи муралу «Моя Тиса» на будівлі колишнього готелю «Тячів»., а також відбулась церемонія нагородження переможців конкурсу селфі-відео «Моє життя і Тиса», яких нагородили ексклюзивними статуетками «Аква-Оскар» та цінними подарунками.

Та найголовніше в проведенні Дня Дунаю – це посилення співпраці між країнами, територіями яких протікають Тиса і Дунай. Саме на важливості співпраці з партнерами із сусідніми країнами та впровадження європейських екологічних стандартів у збереженні річок та загалом навколишнього середовища наголосив заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо, який теж взяв участь у цьому дійстві.

“Питання збереження річок України є комплексним. Для оцінки стану річкових басейнів потрібно імплементувати водну рамкову директиву Європейського союзу. Ключовим етапом цієї еко-реформи є розробка нової програми моніторингу стану води, щоб ми почали оцінювати стан басейнів, виходячи з показників та методологій країн Європейського союзу. На жаль, сьогодні ситуація з моніторингом стану річок в Україні є проблемною. Регулярні показники стану річок не відповідають нормам,які прописані в Угоді про асоціацію України з ЄС. Показовим є приклад конкурсу «Пластикові скарби», коли учні протягом короткого періоду часу зібрали три вантажівки сміття. Це велика цифра зібраного на вулицях та берегах сміття. Тому мета таких заходів – донести важливість охорони довкілля до свідомості громадян. У будь-якому разі чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Бо інакше наступні покоління відчуватимуть наслідки нашої недбалості”, - сказав Микола Кузьо.

У розмові з журналістом інтернет-видання  «PMG.ua» він звернув увагу і на стан річок на території області: “Я би сказав, що у контексті річок на Закарпатті ситуація краща, ніж в інших регіонах України, адже в області активно проходили проекти співробітництва з Європейським Союзом, є співпраця з водними органами сусідніх країн. В рамках цих програм закарпатцям були передані лабораторії, обладнання. Це дозволяє робити оцінки стану води. У країнах Європи немає єдиної  системи, на яку варто орієнтуватись і досвід яких впроваджувати. Але хотів би зазначити, що найкраще працюють у питанні якості води у Франції та скандинавських країнах. Тому ми активно співпрацюємо з цими країнами”.

Заступник міністра вбачає вихід із ситуації із засміченістю водойм у ефективних способах вирішення питання. Як-от, наприклад, попередження: “Завершується розробка комплексної стратегії по поводженню зі сміттям. Ми запропонуємо регіонам різноманітні підходи щодо організації поводження зі сміттям. Ефективне використання впровадження  – це попередження. Бо неефективно, коли ми витрачатимемо чимало ресурсів на ліквідацію наслідків засміченості річок. У цьому контексті варто зазначити, що в Україні прийнято Закон про оцінку впливу на довкілля, який має оцінювати згідно нових європейських вимог початок будь-якої бізнес-діяльності з точки зору охорони довкілля. Цим документом регулюється процедура оцінки впливу на довкілля, спрямована на запобігання шкоди довкіллю, гарантування екологічної безпеки та раціональне використання і відтворення природних ресурсів”.

Цікавий квест для учасників Дня Дунаю

Микола Кузьо також зазначив, що Днем Дунаю не обмежуватиметься співпраця екологів України та Європи. Співпраця обох сторін і надалі буде посилюватись: «За останній рік ми призначили нових уповноважених з питань водних ресурсів. Крім того, ми посилили участь України у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай. Тепер українські фахівці беруть участь в усіх робочих групах. Тож завдяки таким зустрічам ми маємо можливість впроваджувати норми законодавства ЄС у нашій країні. Хочу звернути увагу на те, що у робочих групах працюють і чимало експертів із Закарпаття. Тож, користуючись нагодою, я хотів би їм подякувати за активну роботу».

Експерт, представник громадської організації «Зелена хвиля» Дарина Кулага у коментарі інтернет-виданню «PMG.ua» зауважила, що такий комплекс заходів, який проходив у рамках Дня Дунаю, є позитивним явищем, який дасть можливість підвищити рівень еко-свідомості людей, зокрема, молодого покоління: «Екологія річок – це дуже важливе питання. Зібрати 700 кг пластикового сміття – це дуже чудовий результат для такого маленького містечка, як Тячів. Знаю, що подібна практика є у ГО «Еколтава» з м. Полтава. Вони активно проводять заняття у формі ігор для дітей про правильне поводження з відходами. Зокрема, і про сортування сміття. Завдяки таким проектам, до яких долучаються і закордонні партнери з швейцарсько-українського проекту DESPRO, у школах цієї області школярі та педагоги постійно на практиці займаються сортуванням сміття, збирають вторсировину і готуються здавати її на переробку. Вважаю, що такі приклади і бажання дітей варто поширювати по цілій Україні».