В Ужгороді представили поетичну збірку «Абрикоси Донбасу»

В Ужгороді, у мистецькому просторі галереї «ІЛЬКО» днями відбулась вагома подія, яка ще раз нагадує, що Донбас – це Україна. Йдеться про презентацію поетичної збірки Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу». Модератором вечора виступив закарпатець Валентин Кузан. Останній вірш для видання був написаний у квітні цього року, тоді як перший – ще у 2008-му році.

Писала їх авторка довго, але вони склали одну історію. Наприкінці 2008-го і впродовж 2009 року створила цикл про удавану, ніби іграшкову війну. Йшлося про хлопчика Няма, який грається в танки, кидає солдатиків до комину і читає вголос словник нецензурної лексики. І після цього починається війна. Це було дуже не схоже на те, що писала раніше, зізнається Любов Якимчук.  У 2012 році написала поему «Абрикоси Донбасу», де розповідалося про шахтарів та працівниць вуглепереробних фабрик. Про абрикоси, всередині яких вуглина. Частково там йшлося і про її батьків. Віршів було вдосталь для того, щоб видати книжку ще у 2013 році, але вона тоді не здавалася авторці цілісною. Минулоріч письменниця поїхала до батьків, де почала писати зовсім інші вірші. Після цього і з’явився цикл «Розкладання». Розповідається в ньому про сучасну ситуацію на Донбасі. Цьогоріч книжка була дописана.

«Абрикоси Донбасу» здавалася занадто вузькою назвою для видання, - розповідає Любов Якимчук. Та й слово «Донбас» у наш час вразливе, викликає забагато негативу, оживлює цілий батальйон стереотипів, а головне регіональне, а ніхто з письменників не хоче бути таким. Але зрештою авторку так назвати книжку переконала фонетика і звучання. Якщо звучить, значить живе».